|
Місцеві вибори: складність проведення
08.09.2010 / Газета: Николаевский бизнес / № 36(340) / Тираж: 5100
Незабаром у нашій країні стартує кампанія виборів до органів місцевого самоврядування. Вперше в історії незалежної України місцеві вибори будуть проходити окремо від виборів депутатів Верховної Ради України. Також унікальним є те, що вперше буде застосовуватись змішана виборча система — половина складу районних і обласних рад будуть обиратись по виборчому списку, а інша по мажоритарному окрузі. Нагадаю, що ще недавно з екранів телевізорів представники більшості політичних сил публічно декларували впровадження в Україні системи відкритих партійних списків, а коли справа дійшла до діла, представники парламентської більшості не лише зберегли систему закритих партійних списків, але й ввели чимало нововведень і обмежень, про недемократичність яких не говорив лише лінивий. Актуальність цієї статті полягає у ознайомленні читача з основними цікавими моментами, які не зовсім вписують у демократичний процес і є насправді гальмом розвитку місцевого самоврядування в Україні. Цікавим є принцип формування обласних і районних виборчих територіальних комісій. Якщо раніше вони утворювались відповідною радою за поданням місцевих організацій партій, то зараз їх формує ЦВК за процедурою, яку можуть пройти не усі політичні сили. Кількісний склад обласної і районних рад визначає лише обласна рада, яка керується кількістю підпорядкованих їй адміністративних одиниць, а не їх населенням. Так, Миколаївська обласна рада 6-го скликання буде складатись із 96 депутатів, 48 з яких буде обиратись по виборчому списку, а інші 48 — із рахунку 2 депутати від кожного з 19 сільських районів і 5 міст обласного підпорядкування. Іншими словами, півмільйонний Миколаїв буде мати ті ж 2 представника, що і 18-тисячні Очаківщина чи Врадіївщина. Ще цікавіша ситуація з більшістю районних рад області. Так, якщо порівняти кількість депутатського корпусу районних рад Миколаївщини у 2006 і 2010 роках, то ми спостерігаємо скорочення кількості депутатів у всіх райрадах в середньому на третину. Кількісний склад рад визначався дуже просто — кількість міських, селищних, сільських відповідного району подвоювався. Для прикладу наведу два райони — Арбузинський, де є 2 селищні і 12 сільських рад, усього 14, і Березанський, де є 1 селищна і 16 сільрад, тому депутатський корпус складає відповідно 28. і 34 депутати. Відповідно до частини 4 статті 16 Закону«України «Про вибори депутатів Верховної Ради АРК, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», кількісний склад рад визначається наступним чином: при чисельності від 20 до 50 тисяч жителів — депутатський корпус становить від 36 до 46 обранців, а населення більшості районів Миколаївської області має таку кількість, лише Врадіївський і Очаківський райони мають трохи менше. Тому не зрозуміло, чому у більшості районів кількість депутатів менша 36, а у 6 сільських районах вона менша 30, а згідно з даним законом таку кількість повинні мати ради, в яких мешкає від 3 до 5 тисяч мешканців, хоча лише їх районні центри мають понад 5 тисяч мешканців. Скорочення кількості депутатів районних рад, яке зроблене із порушенням 16 статті Закону, не є випадковістю, а, на мою думку, є елементом політичної доцільності правлячої партії. Зменшивши кількість депутатів, автоматично збільшується виборча квота і зменшуються шанси отримати депутатські мандати представників в першу чергу демократичних сил. Якщо раніше кількість депутатів-списочників сягала від 40 до 50, то виборча квота у середньому сягала 2-2,5%, і це було значно менше необхідного 3%-ного бар'єру. Зараз ситуація ускладнилась, при 11-17 депутатах-списочниках виборча квота зростає до 5-7%. Іншими словами, невеликі партії, які подолали тривідсотковий бар'єр, але взяли менше 5-6%, не отримують депутатські мандати, і навпаки, партія, яка візьме понад 7%, отримає непоганий бонус за рахунок не лише партій, які не подолали бар'єр, але і партій-переможців. Наприклад, якщо на Єланеччині партії, що отримали більше, ніж 3%, у сумі візьмуть 77%, то виборча квота там буде складати 77%:11 = 7%, і отримати 11 депутатських мандатів зможуть 2-3 партії. Не краща ситуація і в більшості інших районів Миколаївщини, де демократичні. сили традиційно представлені 10-12 партіями, ця розпорошеність зіграє на руку монолітній партії влади. Актуальним є питання об'єднання невеликих демократичних партій навколо сили, яка насправді зможе змінити нинішній стан речей і покращити ситуацію на краще. А що з цього вийде, покаже час. Автор: Олексій СИДОРЧУК, політолог, смт. Березанка
|
Пошук:
Автор
Щодня українці стають жертвами шахраїв онлайн, втрачаючи особисті дані та кошти. Разом з Кіберполіцією ми пояснюємо, що таке скам, які схеми найпоширеніші та як захиститися від зловмисників в Інтернеті.
10 листопада о 14:00 Одеська національна наукова бібліотека та громадська організація «Десяте квітня» запрошують на форум «Ярмаркова культура: сучасність завдяки традиціям». Форум проводиться за підтримки Агентства ООН у справах біженців і Першого міжрегіонального відділу Інституту національної пам'яті. Його мета – дослідження багатства культур українського степу, що став місцем єдності різноманітних етносів, які його населяють.
Останні моніторинги:
01:01 31.05.2011 / Вечерний Николаев
01:01 31.05.2011 / Вечерний Николаев
01:01 31.05.2011 / Вечерний Николаев
01:01 31.05.2011 / Вечерний Николаев
01:01 31.05.2011 / Вечерний Николаев
|
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.016 |