«Кожна людина — це світ, який із нею народжується й помирає. Під кожним надгробком лежить всесвітня історія», — писав відомий німецький поет, публіцист і критик Генріх Гейне. Скільки таких надгробків, а то й просто безіменних могил, братських могил можна нарахувати в український історії! І однією з найпечальніших її сторінок став Голодомор 1932-1933 років. За різними даними він забрав життя від 3 до 6 млн. людей. Не менш трагічними були події 1921-1923 та 1946-1947 років.

Згідно з указом Президента Леоніда Кучми від 1998 року останню суботу листопада в Україні було оголошено Днем пам'яті жертв Голодомору та політичних репресій. У цей день по всій країні вшановується пам'ять загиблих: служаться панахиди, покладаються квіти до пам'ятних знаків, а у вікнах запалюються свічки як знак останньої шани померлим.

...26 листопада у Миколаєві біля пам'ятника загиблим у роки голодомору зібралися представники влади, духовенства, інтелігенції, студентської молоді. Перший заступник голови обласної держадміністрації Геннадій Ніколенко, заступник голови ОДА Віталій Травянко, заступник голови обласної ради Олена Симоненко взяли участь у поминальній панахиді, яку відслужив архієпископ Миколаївський і Богоявленський, керуючий Миколаївською єпархією Української православної церкви Київського патріархату високопреосвященніший Володимир.

У ті далекі 30-ті все починалося з постанови, відомої під назвою «Закон про п'ять колосків». Розкрадання майна колгоспів каралося розстрілом, за «пом'якшуючих обставин» — позбавленням волі на строк не менше 10 років. П'ять колосків — часто залишалися для людей останньою надією на порятунок, а тому в День пам'яті від районів та міст Миколаївської області до Меморіалу жертвам голодоморів були покладені горщики з пшеницею та свічки пам'яті.

Після хвилини мовчання усі, хто прийшов до меморіалу, мали змогу вшанувати загиблих покладанням вінків та квітів.

«Сьогодні ми вшановуємо пам'ять жертв Голодомору, які загинули протягом 1932-1933 років на території нашої держави, в тому числі й на території Миколаївської області, — зауважив Геннадій Ніколенко. — Це день, з якого ми маємо отримати досвід, адже було багато непорозумінь, багато намагань зробити якнайкраще, але це все закінчувалося тим, що страждали люди. І сьогодні, перебуваючи біля цього меморіалу, хочу зазначити, що обласна державна адміністрація, її керівник Круглов Микола Петрович та команда, яка працює, будуть робити все, аби наше населення вшановувало пам'ять тих, які загинули в роки війни, під час Голодомору, виховувати на цьому нашу молодь і робити все для того, щоб подібне більше не відбувалося ні на території нашої області, ні взагалі України».

Нам не дано змінити історію, ми не вміємо повертати час назад, єдине, що нам принаймні під силу, пам'ятати про тих, хто став жертвою страшного злочину колишнього режиму.