На першій, установчій, сесії Доманівської районної ради шостого скликання, яка відбулася 18 листопада 2010 року, заступником голови районної ради було обрано Олександра Васильовича Воєводіна. Це вже восьме входження його до складу районного депутатського корпусу. Подібним рекордом не може похвалитися сьогодні жоден із жителів Доманівщини. І це є свідченням високої довіри виборців, їх переконаності в тому, що саме така людина, як О. В. Воєводін, гідно представлятиме їх інтереси, відстоюватиме їх права. І як депутат, і, тепер уже, як заступник голови районної ради.

Молодого хлопця, уродженця Костромської області Росії, доля закинула в Україну в далекому 1968 році, коли проходив строкову військову службу на Чорноморському флоті. Служив чесно, достойно, був обраний секретарем комсомольської організації військової частини.

Якось у справах випадково потрапив у Доманівку. Потім приїздив ще декілька разів. Сподобався російському юнакові наш сонячний південний край, безмежні степи, на яких колосився хліб. Тому після демобілізації в 1971 році вирішив залишитися тут, у Доманівці.

Мав за плечима технікум механізації сільського господарства і спеціальність механіка, тому запросили його працювати в Доманівську райсільгосптехніку інженером з технічного обслуговування машинно-тракторного парку. Через три місяці він уже — старший інженер. Заочно навчається в Дніпропетровському сільськогосподарському інституті.

Оскільки звик працювати неабияк, а віддавати справі всього себе, з роками прийшли досвід, заслужений авторитет.

У 1972 році Олександра Воєводіна направляють на комсомольську роботу — завідуючим організаційним відділом райкому комсомолу, потім робота в райкомі партії. А з 1983 року він в органах місцевого самоврядування — вісім років працював секретарем Доманівського райвиконкому, більше одинадцяти — заступником голови районної ради. У 1994 — 1998 роках очолював управління соціального захисту населення.

Саме в раді найбільш повно проявились, окрім високого професіоналізму, такі риси характеру Олександра Васильовича, як людяність, доброта, чемність, готовність вислухати кожного і допомогти. Тому і йдуть постійно до нього люди зі своїми проблемами, не змовкає телефон, і не лише службовий, а й домашній.

Коли О.В. Воєводін працював заступником голови ради, багато уваги приділяв діяльності координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові районної ради, до складу якої входили всі сільські та селищний голови. Під час регулярних засідань, які були, як правило, виїзними, на базі тієї чи іншої сільради, обмінювалися досвідом роботи, координували свої зусилля у вирішенні спільних проблем. Постійно проводилося навчання сільських голів, секретарів рад, депутатів, під час яких кожен охочий міг отримати необхідну йому інформацію, потрібну для роботи. І в цьому теж велика заслуга Олександра Васильовича.

Під час попереднього, п'ятого, скликання О. В. Воєводін був обраний головою постійної депутатської комісії районної ради мандатної, з питань депутатської діяльності та етики, законності і правопорядку та з питань діяльності засобів інформації районної ради. Автору цих рядків не раз доводилося зустрічатися з головою комісії з проблем фінансового забезпечення редакції районної газети «Трибуна хлібороба». І завжди я знаходив взаєморозуміння і підтримку Олександра Васильовича у вирішенні наших проблем, за що йому щиро вдячний.

Добре знають і глибоко шанують О. В. Воєводіна ветерани війни й праці До-манівщини. Впродовж майже двадцяти років він є членом президії районної ради ветеранів, постійно дбає про те, щоб питання, які хвилюють людей похилого віку, вирішувалися позитивно, сприяли поліпшенню умов їх життя. Олександр Васильович і відвідає сивочолого фронтовика у віддаленому селі, і проведе в останню путь.

За роки роботи О. В. Воєводін неодноразово відзначався грамотами, подяками, в тому числі обласної ради та обласної державної адміністрації. Та найвища подяка, звісно, та, що від людей. За те, що посприяв, підтримав, допоміг. Розповів, що телефонувала йому недавно вдова інваліда Великої Вітчизняної війни О. Б. Тенітовська з села Мостового. З радістю повідомила вона депутату, що нарешті, після тривалих поневірянь, в її будинку почало діяти електричне опалення. Стало тепло, затишно, і стареньку вже не лякає, як раніше, зима. А передували цій радісній події неодноразові звернення О. В. Воєводіна в Доманівську філію ВАТ ЕК «Миколаївобленерго».

Олександр Васильович, перейшовши на роботу як заступник голови районної ради, має вирішувати масу всіляких організаційних справ, пов'язаних з діяльністю районної ради нового скликання.

Коли близько сьомої вечора я зателефонував Олександру Васильовичу додому, щоб уточнити деякі деталі, то його дружина Галина Олександрівна відповіла, що чоловік ще на роботі. І без усякого роздратування в голосі, як часто буває в інших сім'ях. Бо добре знає свого Сашка, з яким прожила щасливо разом майже сорок років, виростили в любові чудових доньку й сина. Знає, що той інакше не може.