У Львові презентували книжку «Окупанти без маски», в якій вперше у повному обсязі опубліковано документ з архівів КДБ про те, як ліквідували українське національно-визвольне підпілля.

Йдеться про спецгрупи, які ліквідували активістів повстанського руху, а також чинили провокації щодо місцевого населення. Співавтором книги є колишній дисидент і політв'язень Богдан Горинь. Деякі фрагменти документа КДБ «Довідка про використання спеціальних агентурно-бойових груп з ліквідації підпілля ОУН і його озброєних банд у Західній Україні, датованого 1949 роком під грифом «Особливо секретно», публікувались раніше, але цілим його видала вперше аналітична група Народного Руху України. По суті, це інструкція, написана для працівників тодішнього міністерства безпеки про, як вони мають працювати на теренах Західної Україні, які організовувати провокації проти свідомих українців, почасти навіть лише тому, що ці люди були патріотами. Спеціальні агентурно-бойові групи МДБ видавали себе за Службу безпеки ОУН. Книжка розповідає про страхіття на теренах Галичини Чимало галицьких родин пережили справжні трагедії і про них мовиться в архівних матеріалах. Наприклад, на Стрийщині через зраду брата у бою з чекістами загинули двоє інших його братів-партизанів. Здебільшого ті, хто видавав місця переховування підпільників, навіть не підозрювали, що вони стали жертвами спланованої провокації емгебістів, технології під назвою «Мнимі СБ». Каральні органи часто обирали серед населення одну жертву і працювали з нею, прикидаючись Службою безпеки ОУН. За словами співавтора книжки «Окупанти без маски», дисидента Богдана Гориня, опублікований один із найстрашніших документів, який, на щастя, уцілів. Бо на початку 90-х із приміщень СБУ у Львові, Івано-Франківську, Києві, інших міст машинами вивозили архівні матеріали і спалювали їх. Страхіття творились під керівництвом комуністичної влади довший час, зазначив Богдан Горинь. За його словами, репресивною машиною було «зібрано колосальний матеріал про знищення українства як такого, української ідеї як такої, українського опору і українського вільнодумства». Спецгрупи МДБ були найдієвішим методом боротьби з підпільниками Історик Микола Посівнич зауважив, що науковці отримали ще один документ, який свідчить про численні провокації кадебістів проти українського національно-визвольного підпілля. «Спецгрупи були найдієвішим методом боротьби з українським національно-визвольним підпіллям. У них входили колишні учасники підпілля ОУН, які пішли на співпрацю з радянським режимом», — зауважив історик. Також у спецгрупах були люди, яких упіймали енкаведисти. Агентура МДБ добре знала місцеве населення, його звичаї, мову. В архівах КДБ під грифом «Секретно» і «Особливо секретно» зберігалось загалом по Україні близько 30 мільйонів томів справ, які стосувались боротьби каральних органів із українськими рухами та організаціями. Служба безпеки ОУН проводила перевірку у своїх лавах і часто виявляла агентів КДБ. Чекісти високо оцінювали оунівців, їхніх провідників як досвідчених конспіраторів, здібних розвідників. Про це також свідчить опублікований документ із архівів КДБ. За інформацією науковців, тільки на червень 1945 року у Волинській, Дрогобицькій, Львівській, Станіславській, Тернопільській, Рівненській і Чернівецькій областях діяли понад 150 спеціальних агентурно-бойових груп, до яких були залучені майже дві тисячі осіб. Їх злочини приписувались УПА. Видання «Окупанти без маски» зацікавило істориків, які досліджують національно-визвольних рух першої половини ХХ століття. Під час презентації вони наголошували на тому, що на Сході України про це майже нічого невідомо.

P.S. З книгою «Окупанти без маски» можна ознайомитись у бібліотеці ім. В. Чорновола за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 45.