Чи доводилося вам колись купувати одяг, взуття чи іграшки, виготовлені зі шкідливого матеріалу, косметичні засоби, які викликали алергічну реакцію? Якщо так, тоді вас обов'язково зацікавить питання впровадження в Україні нової системи ринкового нагляду, яка здійснюватиме державний контроль за нехарчовою продукцією. У грудні минулого року з цією метою були прийняті Закони України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції та «Про загальну безпечність нехарчової продукції, які наберуть чинності вже на початку червня. Функціонування даної системи матиме для України не лише загальнодержавне, а й світове значення, адже вона сприятиме створенню зони вільної торгівлі між нашою країною та ЄС.

Саме ця подія послужила приводом для проведенння навчального семінару, який відбувся 16 березня у конференц-залі готелю «Олександрівський» у Миколаєві. Він був організований для представників бізнесу та спрямований на дослідження ключових положень у сфері ринкового нагляду. Окреслили основні аспекти цього питання керівник обласного управління у справах захисту прав споживачів Валерій Дашевський та радник з юридичник питань проекту Інвестиційний клімат в Україні Сергій Глущенко.

Звісно, така роз'яснювальна робота — лише перший крок до впровадження системи ринкового нагляду на території нашої країни, ще існує необхідність визначення спеціальних державних органів, які здійснюватимуть стандартизацію та нагляд за нехарчовою продукцією.

Ставши членом Світової організації торгівлі ще в 2008 році, Україна зобов'язалася прирівняти до європейських стандартів систему контролю за безпечністю нехарчової продукції. Наразі ця система є застарілою та неефективною. Впродовж багатьох років державний контроль здійснювався за допомогою ГОСТів, які контролювали склад, фізичні параметри та процедуру виготовлення певного товару, тобто його якість. Європейська ж модель передбачає перевірку продукції передусім на безпечність.

Із впровадженням нової системи ринкового нагляду зазнає змін і сам процес контролю, адже перевірці підлягатимуть не самі суб'єкти підприємницької діяльності, а безпосередньо їхня продукція у межах усього ринку. Підозрілий товар буде викуповуватися у підприємця для перевірки за кошти державного бюджету. За його відповідність запровадженим нормам відповідальність нестиме виробник. Для цього підприємець повинен надати всі необхідні документи, що підтверджують справжнє походження його товару. Якщо ж ні — відповідатиме сам. Зрозуміло, що якщо навіть і знайдуть виробника, то компенсувати вилучений товар ніхто не буде.

За словами організатора семінару Сергія Глущенка, стара система контролю лише створювала зайвий адміністративний контроль за легальним бізнесом (хоча перш за все необхідно контролювати якраз нелегальний), це негативо впливало не лише на його діяльність, а й на залучення інвесторів. Наприклад, у 2010 році обсяг інвестицій в основний капітал України з розрахунку на душу населення становив лише 230 доларів, у Росії, Казахстані, Білорусії — у десятки разів більше.

Окреслив доповідач і ряд переваг, які отримає Україна, запровадивши європейську систему ринкового нагляду. Зокрема споживачі відчують зниження ризику придбання небезпечних товарів. У свою чергу, для підприємців буде знижено витрати при виведенні товару на ринок, адже кількість перевірок значно зменшиться. Державі ж буде надана можливість покращити свій економічний клімат та залучити до співпраці потенційних інвесторів.

І хоча запровадження вищезгаданих законів ще тільки розпочалося, вже під час першого семінару їх положення викликали жваве обговорення. Може, сучасна система й характеризується тотальним контролем за виробничими підприємствами та сферою бізнесу, проте, зосереджуючи основну увагу на безпечності нехарчової продукції, не слід забувати й про її якість. Мало хто захоче купувати хоча й безпечний для здоров'я та навколишнього середовища, але непривабливий зовні та неякісний товар.