Іван Петрович Котляревський відомий світові не лише як письменник, поет, драматург, громадський діяч, але як і зачинатель сучасної української літератури. Його поема «Енеїда» стала першим літературним твором, написаним народною мовою.

Не менш визначним творінням класика є і безсмертна опера «Наталка-Полтавка», яку сам автор називав «праматір'ю українського народного театру». Саме її сценічне втілення мали можливість оцінити ті, хто 25-26 березня завітав до Миколаївського академічного українського театру драми та музичної комедії.

Майстерність свого багатогранного таланту вже вкотре проявив херсонський режисер Сергій Павлюк. Та цього разу він вразив глядачів своєю обізнаністю українськими народними традиціями. Вистава розпочинається і закінчується красивим весільним обрядом, який вносить у неї відповідний колорит і створює відчуття національної самобутності. Гармонійно доповнюють цю атмосферу і костюми акторів, які, до речі, були пошиті зі збереженням достеменних пропорцій та форм, характерних для Центральної України та Полтавщини початку XIX століття. Слід згадати й про хореографічні номери, які впродовж усієї вистави заряджали присутніх нестримною енергією. А такого народного співу, як у «Наталці-Полтавці, миколаївські глядачі вже давно не чули. Та це й не дивно, бо автори цього проекту спробували відтворити та стилізувати автентичний поліфонічний спів, колись розповсюджений на Полтавщині.

Не можна дорікнути постановці й у надмірній серйозності, адже акторська гра Павла Чирви у ролі возного Тетерваковського змогла звеселити навіть невиправного песиміста. У незвичайному амплуа з'явилися перед глядачами й Тетяна Лавська (Горпина Терпилиха), В'ячеслав Кушиков (Макогоненко), Олександр Магльований (Микола). А ніжне та тремтливе кохання між Петром (Максим Руденко) та Наталкою (Олена Галушка) сповнило душі присутніх приємними переживаннями та позитивними емоціями. Раджу всім переглянути цю виставу, не пожалкуєте!