Делегація Народного Руху України та Молодого Народного Руху відвідала Холодний Яр, місце національно-визвольної боротьби українського народу доби УНР та козаччини.

Члени делегації відвідали могили холодноярських отаманів та повстанців, узяли участь в урочистому мітингу, а також мали нагоду спостерігати за реконструкцією бою українських повстанців з більшовицьким продзагоном. На урочистому мітингу виступив лідер Молодого Народного Руху Іван Крулько, який не лише закликав до єдності національно-демократичних сил, але й підкреслив неприпустимість фактичної боротьби між ідейно спорідненими партіями та організаціями в умовах антиукраїнського владного режиму. Опісля відвідин Іван Крулько зазначив у власному блозі: «Для героїв-холодноярців важили не «політичні розклади», а таке промовисте — «Воля України або смерть!» Не так багато в Україні місць, що мають настільки потужну енергетику і символізм, як Холодний Яр. Від трипільської культури і скіфської доби до козацької звитяги і холодноярських подвигів першої половини 20 століття. Все тут дихає історією, боротьбою, нацією, Україною! Цими днями у Холодному Яру на Черкащині відбулися вшанування українських героїв-холодноярців, які боролися за незалежну Україну проти московських окупантів. Просте і водночас надзвичайно глибоке гасло холодноярців «Воля України або смерть!» білим на чорному стязі якнайточніше символізує і демонструє справжню мету боротьби. Справді, немає чого додати... Вшанування вдалися і велика подяка Роману Ковалю, який вже роками живе цією темою, закликаючи всіх — від громадськості до політиків — не залишатися осторонь цього знакового для України місця. І безумовно, Василь Шкляр, який своїм романом «Чорний ворон» і громадянською позицією щодо відмови від Шевченківської премії, поки міністром освіти і науки залишається українофоб Табачник, зробив Холодний Яр відомим для кожного українця. До речі, народна Шевченкова премія таки була вручена Шкляру в Холодному Яру завдяки українцям, які зібрали необхідні кошти. І це ще один символ — започаткування народної Шевченкової премії — який веде свій початок з Холодного Яру. Ну і кілька слів про «перемир'я», яке чомусь дисонувало на фоні загального піднесення і свята. Біля пам'ятника Горлісу-Горському організатор ушанувань Роман Коваль звернувся до всіх політичних сил, що були там присутні, із закликом про дводенне перемир'я у Холодному Яру. Малося на увазі, щоб під час спільного мітингу у виступах і публічному реагуванні уникати взаємних образ. Якщо комусь здається, що це звернення стосувалося, щоб уникнути нападок на представників влади, то одразу зазначу, що їх там просто не було. Жодного. Принаймні публічно. Цей заклик стосувався опозиційних, демократичних сил, які як не могли знайти собі місця у владі, що призвело до перемоги Януковича, так не можуть знайти собі місця і в опозиції. Історичні уроки, в тому числі й Холодного Яру, на жаль, нічому не вчать. У ці дні часто можна було почути Шевченкові слова І повіє огонь новий з Холодного Яру». Обов'язково повіє! Мусить повіяти! Але тільки тоді, коли особисті амбіції політиків відійдуть на другий план, а конкретні дії та вчинки будуть наслідком таких палких закликів і промов на могилах українських героїв-холодноярців, для яких важили не «політичні розклади», а таке промовисте — «Воля України або смерть!».