Шлях до цього величезного твору розпочався з поезій. І до Національної спілки письменників України Геннадія Павловича приймали як поета. Але після того, як він написав першу новелу і вона була схвалена колегами по перу, він почав писати прозу і далі.

Поступово з'явилося 40 новел та 15 повістей. Фрагмент з повісті «Мавка» Геннадій Щипківський прочитав під час презентації. Це повість, в якій постає наш південноукраїнський степ, увійшла до книги «Перестиглий грім». Книга висувалась на найвищу в Україні премію ім. Т.Г. Шевченка, але відзначена нею не була. Як повідомили автору, за те, що він нібито образив тодішнього Президента України Віктора Ющенка. Після новел і повістей з'явився роман-трилогія «Товтри», в якому письменник висловив те, що носив у душі все своє свідоме життя. Адже народився він неподалік від останньої столиці Української Народної Республіки (а їх було 14) Кам'янець-Подільська. Звідки головний отаман цієї республіки Симон Петлюра відступив на Житомирщину, а потім разом із Пілсудським від'їхав потягом до Польщі. Саме про боротьбу УНР за свою незалежність і трагічні події в Україні після її знищення, включно до Другої світової війни, і розповідається в романі. Після того, як він був надрукований у видавництві «Український письменник», автор розіслав його по Україні і отримав чимало відгуків у листах та телефоном. Звичайно, трагічні події минулого відлунюються у сьогоденні. Як казав Геннадій Павлович, що споконвіку в Україні один дивився на Москву, другий — на Варшаву, третій — на Стамбул. А якщо так триватиме і далі, то в українській історії можуть з'явитися нові чорні сторінки. Своє побоювання Геннадій Щипківський висловив у вірші, який прочитав під час презентації. Геннадій Щипківський очолює Одеську обласну організацію Національної спілки письменників України і Одеську обласну організацію Народного Руху України. Він розповів, як відбувається духовна асиміляція українці у місті, де він живе. Але якщо вмирає єдина в Одесі українська газета «Чорноморські новини», то це тому, що немає фінансової підтримки, бо газета висловлює свою думку відкрито владі у вічі. А от якщо у день 150-ї річниці перепоховання Тараса Шевченка прийшли до його пам'ятника в Одесі лише близько ста чоловік, з яких — 7 українських письменників, інші — члени Народного Руху України, то тут у чому причина? На презентації романа-трилогії «Товтри» виступив і давній приятель Щипківського Г.П., наш земляк, відомий український поет Дмитро Кремінь. Дмитро Дмитрович дав високу оцінку цьому твору, назвавши його поетичною прозою і новим кроком у літературі. Також зазначив, що у романі є багато трагічних сторінок, які треба читати дуже уважно і, читаючи, слід дуже серйозно міркувати над ними. Кожному, хто прийшов на зустріч з автором «Товтри», було подаровано книгу Василя Шкляра «Залишенець. Чорний ворон». Адже описані у цьому творі події відбувалися в Україні водночас з подіями, описаними у творі Геннадія Щипківського. І у них є чимало спорідненого.