Національна академія наук України (НАНУ) відзначила свій 100-річний ювілей.
Першим президентом академії та її засновником був видатний вчений Володимир Вернадський. З 8 очільників Академії за увесь час її існування троє були представниками Одеської наукової біологічної школи – Володимир Липський, Данило Заболотний та Олександр Богомолець. З 1962 року НАН очолює двічі Герой Соціалістичної праці, Герой України, академік Борис Патон.
Серед університетів, що відіграють важливу роль у розвитку вітчизняної науки, є ОНУ імені І.І.Мечникова. Він веде свою історію від Імператорського Новоросійського університету, який відчинив двері для перших студентів 1(13) травня 1865 року у складі трьох факультетів – історико-філологічного, фізико-математичного та юридичного, а 1900 року тут було започатковано медичний факультет. З часу відкриття Новоросійський університет став флагманом науки та вищої освіти, відіграє значну роль у суспільному житті міста та регіону, є старшим за НАНУ.
Про досягнення та сучасний стан наукових досліджень в університеті наша розмова з проректором з наукової роботи ОНУ В.О.ІВАНИЦЕЮ.
- Володимире Олексійовичу, сьогодні багато говорять про необхідність розвивати прикладну науку, щоб отримувати практичні результати. Але щоб не пасти задніх за рівнем промислово-технологічного розвитку, треба не забувати про фундаментальні дослідження. Саме вони стають основою для важливих прикладних напрямків розвитку сучасної науки. Як за умов різкого скорочення бюджетного фінансування, підтримувати високий рівень наукових розробок?
- Базового фінансування науки в університетах дійсно поки що немає. У 2019 році відбуватиметься процедура атестації закладів вищої освіти з наукової діяльності. Цей механізм вже розроблено. За її результатами буде складено рейтинг університетів України, за яким і буде визначено, хто і в якому обсязі отримає базове фінансування на науку.
Впродовж останніх 7-8 років, держбюджетне фінансування університетів є грантовим. Це не заважає отримувати важливі та перспективні результати досліджень, що відповідають світовому рівню. Якщо є потужна наукова школа, є цікаві доробки, то й проекти, що пропонуються, мають великі шанси отримати фінансування. У цьому році за 34 проектами ми маємо обсяг фінансування у 26 мільйонів. Міністерство освіти і науки сьогодні вимагає, щоб співвідношення прикладних і фундаментальних досліджень складало 60% на 40%. І саме держава повинна формувати конкретні завдання щодо напрямків наукових прикладних досліджень і розробок. Ставити завдання на вирішення загальнодержавних та регіональних проблем і під них оголошувати конкурс. Ймовірно, таку функцію візьме на себе Національна рада України з питань розвитку науки і технологій, і запропонує саме такий підхід із визначенням конкретних напрямків наукової діяльності. Повинна з'явитись нова еліта, яка відстоюватиме державницькі інтереси, зокрема, і в науці. На це потрібен певний час.
- Ви можете навести приклади успішних наукових результатів та розробок університету за останні роки?
- Звичайно. Так, астрономами розроблено чисельну модель руху штучних тіл на низьких орбітах навколо Землі, яка дозволяє прогнозувати майбутні положення цих тіл впродовж місяця. Досягнута точність дозволяє розраховувати на обґрунтовані висновки щодо прогнозу зближення космічних об’єктів. Розвинуто теорію космологічних збурень в пізньому Всесвіті.
Фізиками вперше показано, що застосування колоїдних гетеросистем з наночастинками срібла, активованими плазмонним резонансом, призводить до підвищення фагоцитарної активності нейтрофілів у крові людини, і, як наслідок, – підсилення імунного захисту людини від патогенної загроз, що може бути використано у медичній практиці.
Розроблено наукову концепцію і наукові основи створення нового класу акустоелектронних пристроїв з керованими характеристиками. Отримані результати є новим знанням, які доповнюють відповідні розділи фізики твердого тіла, фізичної акустики, акустоелектроніки і є надійною науковою базою для створення нової концепції розвитку активної акустоелектроніки та створення ефективних пристроїв з керованими характеристиками.
Отримано результати, що дозволять розв’язати актуальні для України задачі енергетичного використання дисперсного пального в цивільній енергетиці, задачі безпеки та оборони, проблеми пожаро-вибухобезпеки виробництв та зв’язані з ними проблеми екології, створити наукові та технологічні засади отримання нових матеріалів методами горіння для альтернативної енергетики для розбудови сучасного матеріалознавства на базі нанотехнологій.
Біологами висунута гіпотеза про провідну роль міграційних процесів у формуванні генетичної структури поселень хижого для мідій молюска рапани у північній частині Чорного моря. Суттєве перемішування генотипів рапани з різних акваторій зумовлює високу адаптивність молюска. Отримано принципово нові дані про адаптивні можливості рапани. Отримані результати не мають аналогів у світовій літературі і сприяють поглибленню існуючих уявлень з генетики популяцій та екологічної генетики.
Здійснено метагеномний аналіз біологічної різноманітності мікробіоти Чорного моря та вивчено її біотехнологічний потенціал. Вперше в глибоководних осадах Чорного моря (біля 2000 метрів ) в зоні суворого анаеробіозу відкрито аеробні бактерії, які завдяки своїм ендоспорам були природно законсервовані та зберегли життєздатність впродовж тисяч років, встановлено їх видову приналежність та визначено спектри їх екзоферментів та антибіотиків. Виділено з моря представників молочнокислих, тіонових та унікальних анаммокс бактерій, що здійснюють окиснення аміаку в анаеробних умовах. Створено колекцію штамів морських бактерій, ізольованих із морської води, ґрунту, водоростей, молюсків, вивчено широкий спектр їх властивостей, перспективних для біотехнології (здатність до деструкції ксенобіотиків, продукції ферментів, антибіотиків та бактеріоцинів, стимуляції росту та захисту рослин, вилуговування металів із промислових відходів ТЕС). Ця колекція входить до складу Національної колекції та має статус Національного надбання.
Хіміками розроблено комплексний науково-технологічний підхід до синтезу, спрямованого структуроутворення 62 низькотоксичних, широкого спектру фармакологічної дії лікарських засобів. Результати фармакологічних доклінічних досліджень протигрипозної, нейротропної, протитуберкульозної активності, що проведені згідно методичних рекомендацій державного експертного центру МОЗ України, свідчать про перспективність подальших клінічних досліджень нових сполук. Це відкриває перспективи до появи нових варіантів хімічної модифікації біологічно активних лігандів для створення групи ефективних лікарських засобів з високою протигрипозною активністю, низькою токсичністю та мінімальними протипоказаннями.
Розвинута нова концепція антибактеріальної дії поверхнево-активних тетрапірольних макроциклів, яка базується на спільному впливі фотоіндукованої цитотоксичності на мембрани та спадковому механізмі бактеріальних клітин з підвищеною резистентністю до звичайних антибіотиків. Знання, одержані при вивченні зв’язку «структура-антибактеріальна активність» похідних поверхнево-активних порфіринів дозволяють скорегувати стратегію цілеспрямованого синтезу антибактеріальних агентів нового покоління.
Біотехнологами отримано дослідно-експериментальну партію бактеріального препарату для обробки вітчизняного вугілля з метою десульфуризації і вилучення германію. Проведено укрупнені випробування ефективності бактеріального препарату на діючому підприємстві ЦЗФ «Червоноградська», ПАТ «Львівська вугільна компанія». Вперше отримано нові наукові дані за результатами комплексних мікробіологічних та хімічних досліджень стічних вод хімічних та фармацевтичних підприємств, медичних закладів, створено цінну колекцію нових конкурентоспроможних біохімічно-активних штамів непатогенних бактерій-деструкторів фенольних сполук, що володіють антагоністичними властивостями щодо патогенних і санітарно-показових мікроорганізмів.
Вперше за результатами досліджень молекулярно-біологічних та молекулярно-генетичних характеристик ендофітних і фітопатогенних бактерій отримано нові наукові дані, що можуть бути використані у сільському господарстві для біоконтролю особливо небезпечних патогенів рослин.
Геологами запропоновано концепцію довгострокового прогнозування і захисту від небезпечних геологічних подій на основі збору і теоретичного узагальнення багаторічної емпіричної геолого-геофізичної інформації по території півдня України.
Розроблено концепцію оцінки меж асиміляційної ємності та стійкості еко- та геосистем басейну Чорного моря для різних сценаріїв зміни клімату та рівня моря. Обґрунтовано критерії прогнозування геоекологічної ситуацій та нормування техногенного навантаження на дно басейну у районах поширення метанових сипів і грязьових вулканів.
Екологами вперше отримана нова інформація для різних за ступенем антропогенного тиску морських районів української частини Чорного моря та прилеглих, лиманних комплексів і заток, яка є основою для формування науково-обгрунтованої позиції України в міжнародних Конвенціях та угодах на основі огляду транскордонних екологічних та інших ризиків впливу причорноморських країн на морську економічну зону України. Проаналізовані основні проблеми морських наукових досліджень і морських технологій в Україні, що дає змогу вперше сформувати цілеспрямовану систему досліджень в українській частини Чорного моря.
- Володимире Олексійовичу, зараз багато говорять про гуманітаризацію вищої освіти. Але ж розвиток технічного прогресу залежить, перш за все, від напрацювань у галузях технічних та природничих дисциплін. Не принижуючи значення гуманітарних та соціально-політичних дисциплін, це треба визнавати.
Так, крім навчально-наукових підрозділів, у нас функціонують наукові підрозділи з штатом науковців. Більшість університетів України їх не зберегли, а нам вдалося це зробити. Ми створили в університеті Біотехнологічний центр, у якому працюють близько 70 фахівців, які вивчають сучасні проблеми використання біотехнологій. Спільно з Національною академією наук України створено Міжвідомчий фізико-технічний центр, який тісно співпрацює з КБ «Південне». Добре розвинутий напрямок мікроелектроніки та сенсорної електроніки. Дуже відомими є НДІ Астрономічна обсерваторія, НДІ Фізики, Інститут горіння і нетрадиційних технологій, Регіональний центр екологічного моніторингу, 16 науково-дослідних лабораторій. На допомогу їм створено Центр колективного користування приладів і обладнання.
Цей рік ознаменувався тим, що Міністерство освіти і науки України зробило акцент на розвиток напряму морських досліджень і вивчення Чорного моря, який став пріоритетним. Наші фахівці брали участь у формуванні Концепції Державної програми розвитку морських досліджень в Україні. На базі університету провели потужну конференцію, присвячену морським геологічним та геофізичним дослідженням. Робота, яка ведеться нашими науковцями, допоможе державі інтегруватися у міжнародні проекти щодо вивчення Чорного моря.
Я – поміркований оптиміст. Тому не сумніваюся, що у молоді інтерес до науки зростатиме. І фахівців нашого університету усе частіше залучатимуть до вирішення найважливіших проблем міжнародного, державного та регіонального значення. І це є головним з точки зору подальшої співпраці НАН України і нашого університету.
Світлана Комісаренко
