Другий рік вступна кампанія в ОНУ відбувається в умовах воєнного стану. Про специфіку вступу-2023, про студентське життя та мотивації – ректор Одеського національного університету імені Мечникова, доктор юридичних наук Вячеслав Труба.
- Вячеславе Івановичу, вступна кампанія-2023 йде повним ходом. Менш ніж за місяць зустрічатимемо нових студентів Університету. Вітаючи першокурсників 2022 року, Ви сказали, що вони обов'язково навчатимуться в аудиторіях, як це було завжди. Дiйсно, у цьому роцi студенти ОНУ Мечникова могли слухати лекції офлайн та онлайн, проводити практичні роботи в лабораторіях. Що чекає на першокурсників наступного року?
- Ми плануємо розпочати навчальний рік 1 вересня. Налаштовані, якщо ситуація в місті буде відносно безпечною, проводити заняття в аудиторіях.
Останніми роками, на жаль – спочатку ковід, потім війна – загальний рівень освіти в дітей просідає. Ми втрачаємо інтелектуальний потенціал. Тому очна освіта має бути обов'язковою. Усі вимоги до небезпечних умов сьогодення ми забезпечили ще торік. Студенти ОНУ мали змогу займатися в аудиторіях завдяки своєчасно обладнаним укриттям в Університеті. І, звичайно, завдяки оперативній готовності науково-викладацького складу, всього колективу до роботи у неординарних умовах. Ми маємо укриття і у гуртожитках, і у корпусах. До старту навчального року вже їх перевірили.
Практика цього навчального року показала, що багато викладачів навчилися вести заняття з укриттiв. Там є Wi-Fi. Доки лунала тривога, у наших укриттях проходили або практичні роботи, або лекції. У деяких факультетів, так сталося, там пройшли захист курсових робіт чи навчальні практики.
- 19 липня, після чергових випробувань, які зазнала Одещина, студенти деяких факультетів отримували дипломи бакалавра. Бліді, з хвилюванням в очах, але щасливі, вони прийшли на урочисті церемонії вручення дипломів. Здавалося — навкруги знов мирний час. Музика, квіти, юнi бакалаври та їхні батьки. Як Ви вважаєте, що керує сьогодні нашими дітьми, коли вони обирають для себе вищу освіту в Україні?
- Молоді люди завжди досить допитливі. Їм завжди потрібне щось нове. Нові знання, нові навички, новий колектив. До школи вони останніми роками у звичайному режимі не ходили. Якщо говорити про те, що ми повертаємося до звичних, в аудиторіях, умов навчання, то взаємини «викладач-студент» – це перша мотивація.
І стосунки «студент-студент» – також дуже важлива мотивація. І ви, і я були студентами нашого університету. Студентське життя – це те, що лишається з тобою назавжди! Ми маємо констатувати, що суспільство все більше йде в соціальні мережі, месенджери. Навіть звичайний для нас телефонний дзвінок «відходить» як форма контакту. А коли ти присутній на парі, слухаєш, відповідаєш, або тобі навіть хтось підказує – це та сама звичайна людська комунікація, за якою вже скучили. Успіх фахівця – це багато в чому командна робота. Робота, яка потребує вміння комунікувати. Університет забезпечує різноманітність людської комунікації.
Країна перебуває у стані війни, але сподіваємося, що освіта – один з тих чинникiв, які допоможуть нам у цій страшній війні перемогти.
- До того, як стати ректором, Ви багато років очолювали економіко-правовий факультет ОНУ. Виховали не одне покоління студентів. Ставши ректором, Ви по-іншому дивитеся на студентів?
- Ні, абсолютно. Ставлюсь так само, як і коли тільки-но прийшов працювати в університет асистентом викладача. До аудиторії, на лекцію, я входжу не як ректор, а як викладач. У студентській аудиторії немає стосунків «керівник – підлеглий». Тільки коли виникають організаційні питання – невчасно здана сесія чи оплата за контрактом – тут, безумовно, виникають управлінські відносини.
- Вячеславе Івановичу, Ваше ректорство припадає на такі роки випробувань, які за останні рокiв сорок не випадали на долю жодного ректора. Що допомагає вести цей корабель?
- Оптимізм та команда. Я по життю досить оптимістична людина. Як не парадоксально, незважаючи на свої роки, я вірю у майбутнє. Існують певні плани, думки. Хоча зараз ми змушені жити, певним чином, одним днем, але дитячу віру в те, що завтра буде краще, ніж учора, я не втратив.
- Якими здобутками цього року може пишатися Університет?
- Перше – хочу сказати про акредитацію, яку пройшли. Ми практично завершили акредитацію освітньо-наукових програм «доктор філософії». Це робота колективів факультетів, і деканів, і керівництва, і гарантів освітніх програм. Потужна колективна робота. Велика акредитацiя планується також у 2023-2024 навчальному роках. Друге – те, що на сьогоднішній день ми зберігаємо науково-педагогічний склад та, по можливості, співробітників. Вважаю, що у світлі сьогоднішніх подій це також певне досягнення університету.
Третє – набір першокурсників минулого року. Він був на рівні довоєнного. Маємо сподiвання, що зможемо повторити такий набір і цього року.
- Які особливості цьогорічної вступної кампанії? На що Ви звернули б увагу, як голова приймальної комісії?
- Ця вступна кампанія відрізняється від минулорічної. У 2022 році були зсунуті терміни подання документів, іспитів та всіх інших процедур надходження. Аж до зарахування та початку навчального року. Цього року ми працюємо, скажімо так, у звичайних для нас термінах. 19 липня розпочалося подання документів, і сьогодні ми бачимо перші результати нашої профорієнтаційної роботи протягом року. Водночас, «розведені» строки вступу бакалаврів та магістрів. Тобто, спочатку ми приймаємо бакалаврів, а потім починаємо працювати з магістрами. Липень-початок серпня це бакалаври, серпень – магістри. Позитивний момент – що вступна кампанія загалом закінчується до першого вересня. І в магістратуру, і на бакалаврат.
- Що Ви побажаєте тим абітурієнтам, які, можливо, ще вагаються?
- Побажав би перестати вагатися. Дивіться: всі рейтинги цього року, міжнародні, українські – відгуки роботодавців, відгуки випускників, відгуки колег-вчених – про топові позиції ОНУ Мечникова.
Один із світових показників для будь-якої установи, яка виховує студентів – чи взяв би ти на роботу своїх випускників? В ОНУ Мечникова наукові школи, викладацькі штати, навіть допоміжний персонал – бухгалтерія, планово-фінансовий, відділ кадрів, інші відділи – зокрема, поповнюються нашими випускниками. І це маркер! Серед наших колег багато таких, хто прийшов сюди свого часу як студенти, і лишилися на все життя. Людині властиво вагатися, але всі вагання мають бути завершені вибором Одеського національного університету імені Мечникова. Це моє глибоке переконання.
- Вячеславе Івановичу, Ваша думка – як ректора, як юриста, і як випускника Університету – чому ОНУ це найкращий вибір? Пріоритет №1?
- Перше – рівень демократії, який існує в Університеті не першу сотню років. Їм просочені стіни. Коли до мене приходять відвідувачі, не раз чую: «Як просто, виявляється, потрапити до ректора!» А це означає, що так само легко ти можеш спілкуватися з будь-яким представником адміністрації ОНУ: проректорами, деканами тощо.
Як ректор, можу з упевненістю підтвердити, що наш університет дає дуже глибокі знання. Наші студенти є конкурентоспроможними, здобувають не тільки теоретичні знання, а й практичні навички. Як керівник, стикаюся із професіоналізмом наших випускників. У мене претензій до них нема! Диплом ОНУ Мечникова затребуваний в Україні та закордоном.
А демократичність, про яку ми говорили, безпосередньо впливає на креативність. Тому що студенти відчувають, що кожен викладач Університету сприймає їх як людей вільних, і водночас дуже глибоких.
- Дякую за розмову, Вячеславе Івановичу! Найкращих студентів Одеському національному університету імені Мечникова!
Алла Гудзенко
Фото: пресслужба ОНУ Мечникова
