Конституційний суд відклав розгляд подання народних депутатів щодо відповідності Конституції закону про ринок сільгоспземель. Він відклав, зверніть увагу, на невизначений термін! Адже внесені в законодавство України зміни, якими в країні вводиться так званий «ринок землі», не тільки носять антиконституційний характер, а й, що найнебезпечніше, спрямовані проти державності і громадян як власників землі!

Як бачимо, історія нічому не вчить, і досвід — син помилок важкий, теж не завжди застерігає. Я постійно моніторю і аналізую ситуацію з питань сільського господарства як в області, так і по Україні.

Говорячи про реформу в агропромисловому комплексі, потрібно чітко розуміти, що починати дискусію без залучення істориків і демографів, політологів та культурологів, психологів і екологів, економістів і технократів — це чергова «кампанійщина». Головне, що потрібно врахувати: первинність соціальних і екологічних факторів відносно до економічних. Саме їх світова наука ставить на перше місце.

Розвал галузі (особливо в останні роки) характеризується «зносом» людського капіталу, занепадом духу, розчаруванням, втрати перспектив і різкою депопуляцією в сільській місцевості. Село потрібно відновлювати, а це можливо тільки в тому випадку, якщо воно не буде експлуатоване.

⚠ Потрібно розуміти, наскільки непрості часи чекають українців після скасування мораторію на продаж землі. Боротьба буде жорсткою і безкомпромісною. Вільний ринок посилить аграрне рейдерство. Крім того, при відсутності суворих правових і регуляторних гарантій (а поки ніяких законів і нормативних актів, необхідних для грамотного запуску ринку землі не прийнято) зробить ринок уразливим перед потужними гравцями, поглибить корупцію і нерівність.

Ще раз хочу привернути увагу, до критичної ситуації, викликаної безпрецедентною посухою. Фермери Бессарабії виявилися на грані банкрутства, багато доведені до відчаю. Ситуація критична не тільки для аграріїв, а й для всього регіону, адже саме фермерські господарства є бюджетоутворюючими практично у всіх сільських громадах. Без податкових надходжень, працівники соціальної сфери просто залишаться без зарплат і соціальних виплат. У той же час, обіцяна державою компенсація і, навіть більше того, Державна програма фінансової допомоги аграріям, — так і залишилися обіцянками. Аграрії Одеської області як і раніше не отримали ані державної підтримки, ані відповіді.

Як би при таких обставинах не дійти до латиноамериканської моделі аграрного латифундизма! Адже в Латинській Америці саме питання володіння сільськогосподарськими землями завжди мотивували народ на протестні рухи. Крім того, аналіз ситуації призводить до невтішного висновку, що в системі аграрних перетворень, в Україні, діє своєрідна матриця, яка відтворює феодалізм в різних його формах.

На дворі вже жовтень, а багатьох «курчат по осені, схоже, ми не дорахуємося ...