Про несподіваність результатів президентських та парламентських виборів у Болгарії

«Для мене, як і для самої Болгарії, безумовно, сюрпризом стала перемога партії «Продовжуємо зміни». Що дозволило критикувати соціологічні служби, результати передвиборчих досліджень яких показували, що «Продовжуємо зміни» боротимуться, як мінімум за друге місце з «Болгарською соціалістичною партією». Натомість «Продовжуємо зміни» не лише вийшла на перше місце, але й має реальні шанси почати формування Уряду.

Проте з формуванням Уряду є деякі проблеми, що пов'язані з позицією так званих «протестних партій». «Продовжуємо зміни» є однією з нових партій, яка фактично з’явилася два місяці тому. Переможцем попередніх парламентських виборів була партія телеведучого та співака Славі Трифонова Є такий народ». «Продовжуємо зміни» забрала більшість голосів у Є такий народ» та інших «протестних партій». «Протестні партії бачать своїми партнерами насамперед «Демократичну Болгарію», Є такий народ» і «Болгарську соціалістичну партію». На заваді формування Уряду можуть стати амбіції політиків та занадто високі вимоги. Тобто шанс на формування Уряду та виходу з кризи є, але він, на жаль, не такий високий», — розповів Артем Филипенко, завідувач відділу досліджень Придунайсько-Чорноморського регіону Національного інституту стратегічних досліджень.

Про політичні процеси у Болгарії

«До цьогорічних подій та третіх виборів до Парламенту впродовж 2021 року, попередні десять років при владі перебувала партія «Громадяни за європейський розвиток Болгарії, яка стала широко відомою через свою причетність до корупційних скандалів. Партія турецької меншини «Рух за права і свободи» має стабільний електорат, завдяки чому вона постійно потрапляє до Парламенту. І офіційно чи неофіційно є членом керівних коаліцій. Досі без її підтримки, фактично, не існувало Урядів. За що ДПС («Рух за права і свободи») отримує певні преференції у вигляді доступу до ресурсів, участі в тендерах і взагалі її вважають одним і стовпів корупції в Болгарії.

Влітку минулого року в Болгарії розпочалися масові протести, які, правда, не завершилися зміною Уряду. Та все ж вони були вагомими і спрямованими проти правління ГЕРБ («Громадяни за європейський розвиток Болгарії), проти корупції, проти ДПС, лунали вимоги відставки прем’єр-міністра Бойки Борисова та генерального прокурора Гешова. На цій хвилі і з‘явилися нові політичні партії, які називаються «протестними». Саме вони на виборах у квітні та липні потрапили до Парламенту, але жодна партій чи коаліцій не змогла створити Уряд. Спрацювали амбіції та розбіжності, що призвело до четвертих виборів.

«Продовжуємо зміни» була створена двома колишніми міністрами. Коли в Болгарії призначаються дострокові вибори, то Президент має право створити перехідний Уряд. Саме в цьому перехідному Уряді Кирил Петков і Асен Васильєв обіймали посади міністрів і завдяки своїй, у тому числі антикорупційній діяльності вони стали добре відомими політичними діячами. І після других виборів цього року створили власний політичний проект», — розповів експерт Артем Филипенко.

Чи можна очікувати ще якихось кардинальних змін у болгарському політикумі до 21 листопада — дати фінальних результатів президентських виборів

«Навряд чи можна очікувати ще якихось кардинальних електоральних змін у болгарському політикумі. Хоча це буде не та перемога на президентських виборах, на яку надіявся Румен Радев — Президент Болгарії, який балотувався на новий п’ятирічний термін. Багато хто передбачав йому до певного моменту перемогу в першому турі, але проти нього спрацювала ситуація із захворюваністю на COVID-19 і ті жорсткі заходи, які намагався перехідний Уряд запровадити за підтримки Президента, щоби обмежити поширення захворюваності на COVID-19.

Але швидше за все в нього є шанси на перемогу, оскільки зберігається тренд. Він був доволі політично активним, свого часу підтримав антиурядові протести, що однозначно відіб’ється на кінцевому результаті, — зазначив експерт Артем Филипенко.

Про підсумки президентських виборів у Болгарії та результати третіх виборів до Парламенту Болгарії за 2021 рік, Українське радіо дізнавалося в Артема Филипенка, завідувача відділу досліджень Придунайсько-Чорноморського регіону Національного інституту стратегічних досліджень.

Джерело