Голодомор — позиція твого сумління: пізнаємо через книгу.

Наукова проблема Великого голоду в Україні 1932–1933 років має надзвичайне суспільне значення. Через осмислення найбільш масштабної трагедії в історії новітньої доби стає можливе розбудова держави, де визначатимуть інтереси людини й повагу до людського життя як головної цінності.

Слід визнати, що тема Голодомору надзвичайно популярна у світі вітчизняних та зарубіжних наукових досліджень. Трагічні сторінки нашої історії знайшли відображення у наукових та науково-популярних виданнях, художніх і публіцистичних творах, мемуарах і спогадах; обговорюються на численних конференціях і заходах; віддзеркалюються у мистецькому просторі. Значний внесок у розкриття і дослідження Голодомору робить Одеська національна наукова бібліотека: це, передусім, видання і робота над потужним бібліографічним покажчиком «Голодомор в Україні 1932 -1933рр» (на сьогодні друком вийшло три томи і триває робота над четвертим); комплектування і наукове опрацювання літератури з цієї тематики. Чисельні соціокультурні проекти і заходи стали авторитетною трибуною для науковців, краєзнавців, громадських діячів.

Цьогоріч, у Дні пам’яті Голодоморів в ОННБ проходитиме година науковця «Злочини тоталітарного режиму: Голодомор 1932 – 1933 рр. в Україні як плата за Свободу» та буде представлена книжкова експозиція «Ми пам’ятаємо – ми сильні!». Про деякі з експонованих видань, що надійшли до фондів бібліотеки протягом 2018-2019 років, слід зупинитися детально.

Вагомим внеском у дослідження історії Голодомору є монографія Віктора Васильовича Гудзя «Історіографія Голодомору 1932-1933 років в Україні» (Мелітополь, 2019). Автор книги — доктор історичних наук, доцентом Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б.Хмельницького, заслуженим працівником освіти України, автором понад 220 навчальних і наукових праць. Основним напрямом наукових його досліджень є історіографія історії Голодомору 1932-1933 рр.

Монографія В.Гудзя — перше історіографічне дослідження всього комплексу вітчизняних та зарубіжних наукових розробок проблеми Голодомору в Україні 1932-33 рр., які опубліковано в світі у 1932-2018 роках. Історик не лише систематизував великий за обсягом корпус історіографічних джерел, який складають понад 2,3 тисяч публікацій, а й простежив особливості його формування за всю історію вивчення теми та встановив внесок окремих науковців у впорядкування та введення в науковий обіг документів, джерел усної історії.

На сторінках видання автор визначив сучасний стан світової історіографії дослідження Голоду в УСРР 1932-1933 рр., розглянув громадянські позиції та наукові погляди на явище Голодомору авторів найбільш значущих монографій (С. Кульчицького, В. Марочка, Ю. Шаповала, Г. Касьянова та ін.), окреслив окремі проблеми історії Голодомору у працях сучасних українських науковців і особливості досліджень у зарубіжній історіографії, зокрема англо-американської, західноєвропейської, російської.

Цінність дослідження безперечна. Варто визнати солідну джерельну базу, ґрунтовність і академічний рівень книги. Вивчення теми Голодомору 1932-33 рр. рекомендуємо починати саме з цієї книги.

Звертаємо увагу на те, що монографія є дисертаційним дослідженням В.В.Гудзя на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук. З оцінками та відгуками офіційних опонентів можна ознайомитись на сайті Запорізького національного університету — phd.znu.edu.ua

Останнім часом вивчення істориками причин і обставин приховування, перекручення і замовчування інформацій про Голодомор стає дуже актуальним. Але спеціальних праць про замовчення та фальсифікацію Голодомору все ще обмаль. До цієї теми звернувся український історик Ярослав Папуга, автор громадсько-політичного видання «Змова мовчання. Ставлення Заходу до Голодомору» (Київ, 2018).

У книжці проаналізовано ставлення Заходу до Голодомору 1932-33 рр. Висвітлено повідомлення світової преси та державних органів за межами СРСР про трагедію в Україні. Показано позицію міжнародної громадськості щодо продовольчої катастрофи. На думку Я.Папуги, під час людомору в Україні, на Заході утворилася негласна «змова мовчання». Історик зауважив, що причина такого явища полягає в тому, що Сталін готувався до геноциду, тому змінив свою міжнародну політику й засекретив інформацію про злочин, а керівники країн Заходу (від Польщі до США) – хоча і знали про Голодомор, але в умовах власної кризи, обрали «мовчазний» нейтралітет.

Книга добре ілюстрована рідкісними фотографіями та фотокопіями матеріалів західної преси (переважно польської); містить посилання на архівні документи України і Польщі.

Варто звернути увагу на дослідження представниці західноєвропейської наукової школи. У 2018 році у Києві пройшла презентація монографії лауреата Пулітцерівської премії за свої радянологічні праці Енн Епплбом (США) «Червоний голод. Війна Сталіна проти України» (Київ, 2018). У книзі автор висвітлює історію Голоду 1932-193 рр. та події, що цьому передували. Дослідниця почала свою книгу з аналізу українського руху 1917-1920 рр. і обмежила хронологічні рамки дослідження 1934 роком. На основі архівних документів, щоденників, усних свідчень, мемуарів, досліджень українських та зарубіжних науковців Е.Епплбом пояснює події 1932-33 рр. як акцію державної агресії в контексті національної політики більшовицької партії. На думку авторки, голод був відповіддю Кремля на розвиток української національної свідомості під час українізації та покарою селян за опір колективізації і продрозкладці. Зазначено, що в інших регіонах люди теж вмирали від голоду і Сталін скористався нагодою голоду, щоб позбутися української проблеми. Голодомор виник внаслідок цілеспрямованої політики комуністичних вождів, а не господарського хаосу чи неврожаю і був зумовлений реакцією на український національно-визвольний рух, який не згасав з 1917 року.

Книга викликала дискусії і в українських і зарубіжних наукових колах. Відгуки, статті та зауваження можна знайти на сторінках українських Internet-видань, зокрема на «Радіо Свобода» (radiosvoboda.org). Попри все, варто зазначити, що у роботі кваліфіковано і зважено відображені причини, характер, жахливі обставини і демографічні наслідки «Червоного голоду» в Україні як явища геноциду. Дослідження чітко структуроване і ілюстроване побутовими фотографіями 1930-х років, містить посилання, бібліографічні списки використаних джерел і літератури, іменний покажчик. В оформленні обкладинки використано картину відомого художника Казимира Малевича «Людина, що біжить», яка була написана у 1932-1933 роках і відображає дух часу.

У 2018 році вийшли друком матеріали міжнародної конференції «Штучні голоди в Україні ХХ століття», що відбулась у травні 2018 р. на базі Київського національного університету ім. Т.Шевченка.

Видання містить тексти розпорядчих документів вищих органів влади про заходи у зв’язку з роковинами Голодомору 1932-1933 рр. в Україні (2016-2017 рр.) та резолюцію конференції. Повністю опубліковані урочисті промови і вітальні слова почесних гостей, серед яких: екс-президенти України Л.М Кравчук та В.А.Ющенко. Виступи та статті учасників конференції – авторитетних дослідників і вчених (М.Антонович, О.Бабенко, В.Берковський, В.Василенко, Я.Калакура, Т.Клименко, А.Лозинський, В. Марочко та ін.) розкривають передумови і причини Голодомору 1932-1933 рр., механізми його творення та наслідки. Розглядаються регіональні особливості Голодомору за матеріалами обласних архівів та свідченнями очевидців трагедії.

Книжкова виставка триватиме до 2 грудня 2019 року. Радимо ознайомитися з цими та іншими виданнями і посилити позицію власного розуміння трагічних подій 30-х років ХХ ст., осмислити найбільш масштабну трагедію національної історії новітньої доби.

Герасимова Світлана Миколаївна, провідний бібліограф відділу зв’язків з громадськістю та реклами бібліотеки.