У Віталія Тимофійовича та Ніни Миколаївни Васильєвих двоє синів, дві невістки та троє онуків. Всі живуть в Саврані, так що родина часто збирається разом. Тато з мамою, хоч обоє на заслуженому відпочинку, ще утримують чимале господарство. Мають кури, свині, корівчину. Тож бабуся з дідусем підгодовують своїх онучат. Правда, найстарший Андрійко вже студент. Навчається на третьому курсі Харківського університету Повітряних сил. Тож, коли приїздить на канікули, і мати з батьком, і бабуся з дідусем намагаються пригостити його найсмачнішим.

Кожна гілка цієї сім’ї живе окремо, але близенько одна від одної. На свята чи якісь визначні події збираються разом. Ось і сьогодні до Ніни Миколаївни та Віталія Тимофійовича зайшли Сергій з Ганною, щоб разом йти на вибори. Юрія з Олею трохи затримали невідкладні справи. Тож вини підуть на виборчу дільницю дещо пізніше.

Цікавлюся, з яким настроєм йдуть на вибори.

На правах старшої першою починає Ніна Миколаївна:

– Слава Богу, що нарешті закінчились оці політичні реклами. Вже так набридли оті вихваляння. Коли слухала передвиборні програми, чи, точніше сказати, обіцянки, аж гидко ставало. Більшість – загальні фрази. Нерідко складалось враження, що ці люди не мають найменшого уявлення, як живемо ми, селяни. Дуже сподіваємось, що вибори принесуть позитивні зміни. З цією надією і йдемо на голосування.

– Дуже хочеться кращого життя і нам, і дітям. Наш син обрав професію військовика. Сподіваюсь, що нарешті в нашій країні будуть потрібні справжні фахівці військової справи, що по закінченні вузу Андрій не залишиться без роботи. Йдемо на вибори з надією на те, що життя і в нашій країні стане кращим, – доповнила Ганна Гаврилівна.

Одностайними були в своїх сподіваннях на ліпші зміни і Віталій Тимофійович та Сергій Віталійович.