Особисто я у своєму виборі не вагалася. Голосувала на попередніх виборах, і тепер за Віктора Федоровича Януковича. Озлобленість його опонента Юлії Тимошенко мене вражає. Цю б енергію – та на благо країни, пригнобленої, розграбованої. Скільки років живемо як на пороховій бочці. То нас до НАТО тягнуть, то забороняють дітям та вчителям навіть на перервах спілкуватися російською мовою. Мені абсолютно не зрозуміла підлесливість і те, з яким вибачливим тоном Тимошенко розмовляла із Саакашвілі, незадоволеним тим, що його дужих молодців не пропускали до нашої країни. А що цим дужим хлопцям із Грузії тут, в Україні, власне, робити, тим більше, у Донецьку?!

Голосувала за Януковича , тому що вірю йому. Тому що Янукович – це дружба із Росією, яку ми дуже любимо. Тому що Янукович – це друга державна мова – російська, яку так завзято Тимошенко витруює з нашого життя. Янукович – це «ні» НАТО. І потім Янукович – це робота кожному. А отже, наші діти, які розбіглися у пошуках роботи по різних країнах, повернуться додому. Господи, допоможи знайти нарешті спокій нашим змученим серцям!