Передноворічна непогода дала про себе знати незвичною для нашого регіону заметіллю. Та все ж завдяки чіткості дій па місцях вдалося упередити негативні наслідки.

У селі Маяки сільський голова Войцеховський Ігор Семенович особисто очолив штаб по усуненню наслідків снігопаду. Сьогодні це вже історія. Та все ж висновки можна зробити однозначні: спільними злагодженими зусиллями вдається подолати і такі труднощі, які заздалегідь передбачити важко. Бо є порозуміння влади і керівників підприємств на селі. А головне — є люди, які вміють доводити справу до завершення, долаючи труднощі. Вони не шкодують своїх сил і часу, не байдужі до односельчан.

Під час розмови з Маяківським сільським головою І. С. Войцеховсь-ким він повернувся до тих днів, коли несприятливі погодні умови завдали немало клопоту і йому особисто, і тим, хто став поруч у вирішенні питань життєдіяльності села.

—Я вдячний за підтримку начальнику ДМУВГ Ротарю П. Ct., директору TOB «Маяки» Величку В.М., головному механіку Царенку В.І., директору комунального підприємства «Наше село» Скрипнику Г.І., головному інженеру Дяченку В.Ю., начальнику ДЕУ-904 Якименку Л.І.. Вони своєчасно відгукнулися на моє прохання виділити техніку для розчистки вулиць. Адже у Маяках, враховуючи дачний масив, де також працювали наші хлопці, близько 50 км вуличних доріг. Тому у екстремальних умовах водії, трактористи працювали буквально цілодобово, бо розуміли, що людям треба виїхати з дому, добратися до лікарні, на роботу, а то й просто до магазину. Я б хотів особливо відмітити наших механізаторів: Михайла Амурова, Віталія Шейфеля, Володимира Уманського, Сергія Лазаренка, Василя Антоненка, Сергія Цапка, Віталія Слюсаренка. Вони дійсно героїчно відвойовували у снігової заметілі вулицю за вулицею. За це їм велике спасибі. Коли виникла проблема з пальним — на заправці нам відпускали його у борг, щоб ми могли вчасно розчистити дороги і не дати негоді паралізувати звичне життя.

Сільський голова з гордістю розповідав про своїх односельчан, які не сховалися у теплих будинках, не відсиджувались біля екранів телевізорів, а, не шкодуючи сил, зробили все, щоб дороги були розчищені у селі, на шляху до райцентру, і навіть, допомогли місту Теплодар.

Звичайні прості чоловіки показали, що місце подвигу є у нашому житті.