![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
|
ПОЛИВАТИ ЧИ НЕ ПОЛИВАТИ – ОСЬ У ЧОМУ ПИТАННЯ
10.04.2010 / Газета: Одесские известия / № 38(4020) / Тираж: 23655
Зимовий сніг і часті дощі добре зволожили ґрунт. Уперше за багато років з'явилася глибинна волога. Але сільські трудівники добре знають, що це таке – зона ризикованого землеробства. Літня спека може перекреслити всі зусилля і витрати. Прокоментувати ситуацію з організацією поливу у нинішньому році ми попросили начальника Одеського обласного виробничого управління з водного господарства Михайла МОЙСЕЄНКА. – Михайле Семеновичу, погодні умови якось вплинули на процес укладання договорів між облводгоспом та агропідприємствами? – У минулому році поливний сезон відкрився 27 березня. Розпочалося заповнення каскаду водоймищ в Арцизькому та Татарбунарському районах. А в середині квітня до них приєдналися й ізмаїльці. Сьогодні картина зовсім інша, і це пов'язано з відсутністю необхідних коштів. Та й погода сприятлива, отож з поливом можна почекати. Що ж стосується ставлення хліборобів до зрошення, то наведу один приклад. Якщо три роки тому було підписано 172 договори про наміри на полив 54,2 тис. гектарів, то цієї весни ми вже маємо понад двісті заяв, згідно з якими поливна площа зросла на 30 тис. гектарів. – А як за відсутності необхідних коштів облводгосп готувався до нового сезону? – Цю підготовку ми розпочали ще у вересні. Розробили план дій з розрахунку поливу 150 тис. гектарів. Ретельно обстежили стан насосних станцій, гідротехнічних споруд, міжгосподарських мереж, підводних каналів, трубопроводів. За результатами перевірки було складено план ремонтних робіт. Ці роботи провадилися за рахунок коштів спеціального фонду. На сьогоднішній день меліоративна система в Одеській області практично готова до сезону. Воду можна подавати по трубопроводу на відстань понад 240 км по міжгосподарській мережі й на 123 км – по внутрігосподарській. Проведено підготовку каналів і дамб. Звичайно, відсутність коштів не дозволяє нам зробити все необхідне. Так, бетонні роботи у міжгосподарській мережі виконані лише на половину, не завершено очищення деяких каналів у внутрігосподарській мережі. Зате готові до роботи насосно-силове обладнання, дренажні насосні станції, майже 300 дощувальних машин. За останні роки оновлено 36 кілометрів ліній електропередач, що дало можливість підключити додатково десять насосних станцій. Проведено великі роботи з енергозбереження, що дозволило заощадити у минулому році 4,5 млн гривень. Плануємо й у 2010-му вийти на такі ж показники. – Мабуть, саме брак коштів породив проблему, якої ми торкнулися у статті «Ні кредитів, ні державної допомоги» у номері від 16 березня? – Ознайомившись із статтею, я одразу ж виїхав до Біляївського району, на Барабойське водосховище. Ситуація склалася справді критична. Наявні там 5 мільйонів кубометрів води – це нижче за мінімально необхідний обсяг. Зараз шукаємо кошти, щоб виправити становище. – Але така ситуація склалася не тільки у Біляївському районі! – Так, це так. І тут ми підійшли до найголовнішого – до питання подальшої долі системи зрошення в Одеській області. Нам буквально доводиться випрошувати кожну копійку для проведення поливу. Під час минулорічного сезону шість разів зверталися до облради, облдержадміністрації, Головного управління агропромислового розвитку, до керівництва країни з проханням про виділення коштів на оплату електроенергії, використаної при подачі води для зрошення полів. Гроші виділялися, але проблема у принципі залишилася. Потрібні законодавчі заходи щодо зниження тарифів на ту ж електроенергію, використання зрошувальної системи. – Наскільки я знаю, Ви готуєте новий лист на адресу керівників країни. – Так, ми разом з Головним управлінням агропромислового розвитку склали такий документ. У ньому знову нагадуємо, що в області налічується 226,8 тис. га зрошуваних земель. Завдяки їх використанню регіон щороку одержує 500 тис. тонн овочів, 12 тис. тонн рису, стабільні гарантовані валові збори зернових, технічних і кормових культур. Подачу води на поля забезпечують 244 насосні станції. А загальна балансова вартість меліоративних фондів досягла 1,3 млрд грн. На їхнє утримання і експлуатацію поки що виділяється трохи більше третини необхідних коштів. Тому й обсяг води у технологічних водосховищах знизився до критичного рівня, погіршується її якість, що ставить під загрозу проведення поливу у цьому році. Сподіваємося, що новий уряд відгукнеться на наші цілком обґрунтовані прохання і виділить необхідні кошти. Автор: Степан СЕРБІНОВ
|
Пошук:
![]() Сергій Токарєв
Центральна та Східна Європа (ЦСЄ) має сильні сторони, які роблять з неї серйозного конкурента на світовому ІТ-ринку. Загальний обсяг стартап-екосистеми з 2014 року виріс у 15,5 рази в порівнянні з країнами Західної Європи. Але через брак відданих менторів і релокацію засновників стартапів регіон все ще залишається обмеженим. ІТ-бізнесмен та інвестор Сергій Токарєв розповів, як ЦСЄ мусить діяти, аби стати потужним стартап-хабом.
![]() Балет «Снігова Королева» на музику Туомаса Кантелінена у постановці творчої команди театру надихає, зворушує і повертає віру в казку маленьким і дорослим глядачам та не втрачає актуальності попри свою холодну назву — ні в спеку, ні коли на вулиці сніжить. Адже його сенси — поза сезоном і поза часом: про силу любові, яка здатна розтопити будь-яку кригу, про вірність, вибір серця і шлях крізь випробування.
Останні моніторинги:
00:00 18.12.2025 / Вечірня Одеса
00:00 18.12.2025 / Вечірня Одеса
00:00 18.12.2025 / Вечірня Одеса
00:00 18.12.2025 / Вечірня Одеса
00:00 18.12.2025 / Вечірня Одеса
|
||||||||||||||||
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2026 S&A design team / 0.016 |