Редакція «Одеських вістей» разом із управлінням у справах національностей та релігій облдержадміністрації далі розповідає про національно-культурні товариства області. Сьогодні у нас в гостях роми.

Ставлення до них у суспільстві досить неоднозначне. Але при цьому багато хто не здогадується, що у цієї етнічної групи є свої традиції та самобутня культура. Роми розосереджені по різних куточках земної кулі, живуть і працюють серед людей різних національностей. Це позначилося на їхніх віруваннях та мові. Незважаючи на вплив інших національних культур, їм вдається зберігати свої традиційні звичаї та дотримуватися їх упродовж багатьох віків.

А ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО

Життя та побут ромського народу не обмежуються піснями, танцями, жебрацтвом та ворожінням. Історія цього етносу зберігає багато цікавих фактів, які відкривають нам іншу грань.

1. В Індії за сприяння доктора Ріші було відкрито Інститут ромології. На підставі наукових досліджень Індія визнає ромів як таких, що мають індійські корені й існують як індуси в екзилі (вигнанні).

2. Перша згадка про ромський народ на території сучасної України відноситься до 1501 року, коли ромський ватажок Васілій отримав охоронну грамоту від литовського князя Олександра Казимировича.

3. Ромська мова відноситься до новоіндоарійської групи індоєвропейських мов та зберігає основний лексичний фонд давньоіндоарійських мов. Етнічні групи ромів, пройшовши різний міграційний шлях, розмовляють різними діалектами, підпадаючи під вплив навколишніх мов у сфері лексики, фонетики і синтаксису.

4. Перша спроба створити єдину писемність на базі російського алфавіту для ромської мови була зроблена у 1927 році Як пише Вадим Торопов, писемність була узаконена 10 травня 1927 року листом наркома освіти А.В. Луначарського до Всеросійської спілки циган за № 63807.

5. В Україні існують різні групи ромів: русицькі роми, роми-лаварі, роми-серви, роми-влахи. Роми, що живуть на територіях, які ввійшли до складу України у 1939 році, мають свої особливості й досі називаються «польські роми». В Закарпатській області живе значна група ромів так званого «карпатського ареалу». А є ще роми, що сповідують мусульманську віру.

6. Ромська жінка фактично не виходить на люди без прикрас. Найбільшою популярністю користується мірікля – яскраве намисто з коралів, бірюзи або перлин, на яке ще нанизували кілька золотих чи срібних монет, є ознакою заможності родини, підкреслює жіночність, відводить лихо та допомагає своїми чарівними властивостями мати здорових діток.

КОЛЕСО ЖИТТЯ

8 квітня є урочистим для ромів усього світу, адже саме цього числа днем 1971 році на першому Всесвітньому конгресі у Лондоні було створено Міжнародну спілку ромів. У роботі конгресу взяли участь понад 20 ромських громадських організацій. Саме з цього часу розпочинається міжнародний ромський рух, адже вперше роми засвідчили всьому світу, що вони є і бажають розвиватися та захищати свої права. Саме тоді було затверджено символи ромів: прапор, герб та гімн – народна ромська пісня «Джелем, джелем». Тепер ромський прапор майорить на флагштоці перед будинком ООН. Він поєднує два кольори – синій, що символізує вічні духовні цінності, та зелений, – земні блага. На їх тлі в центрі зображено червоне колесо – своєрідна чакра індійського прапора, символіка якої багатозначна – це і символ спадкоємності, наступності від індійського народу (колесо присутнє в індійському прапорі), і атрибут вічної дороги, символ кочового життя цього народу.

Щороку 8 квітня роми запалюють свічки єднання з побратимами, що живуть у 60 країнах світу. Великими та малими річками України – Ужем, Дністром, Дніпром та Дунаєм пускаються за течією тисячі вінків, що повинні нагадати про нелегку долю вічних блукачів.

За даними останнього перепису населення, в Україні живе 47,6 тисячі ромів, або 0,1 % всього населення країни. Однак ромські організації країни вважають, що чисельність ромів перевищує 100 тисяч чоловік, оскільки багато хто приховує свою національність, щоб знайти роботу і дах над головою. Інтереси ромів представляють 79 національно-культурних товариств, основними завданнями яких є відродження мови, культури, традицій і звичаїв (слід, мабуть, розуміти – проблем найактуальніших).

Всеукраїнська організація «Конгрес Ромен України» (його голова є представником України у складі групи спеціалістів Ради Європи з питань ромів/сінті) у співробітництві з владними структурами і міжнародними організаціями опікується розв'язанням проблем, пов'язаних з адаптацією, інтеґрацією ромів.

На території Одещини, де живе понад 4 тисячі осіб ромської національності, діють 8 громадських ромських організацій (2 обласні, 5 районних, 1 міжрайонна). Роми компактно живуть у Ізмаїльському, Білгород-Дністровському, Болградському, Кілійському, Татарбунарському та інших районах.

РОМИ НА ДЕРЖАВНОМУ РІВНІ

Як підкреслив голова Одеського обласного ромського конгресу Сергій Єрмошкін, юридично ромський рух на Одещині розпочався у 1993 році. І вже до 1998 року його активісти дійшли висновку, про необхідність створення організації, яка захищала б інтереси ромів. Так з’явився Одеський обласний ромський конгрес «Бахтало дром».

Основні напрями діяльності організації – освіта, правозахист, медицина та працевлаштування ромів Одеської області.

У 1999 році при конгресі було створено правовий центр, що функціонує і досі. Його мета – допомога ромам при одержанні паспортів, свідоцтв про народження, військових квитків та інша юридична допомога. На сьогоднішній день 12 молодих членів організації одержують освіту у вузах Одеси, понад 30 ромів уже одержали дипломи. Крім того, гордістю ромів Одещини стала ромка Ірина Мисик, яка першою серед представників свого етносу захистила докторську дисертацію з філософії і на сьогоднішній день є першою ромкою у світі з докторським ступенем.

Також при конгресі є своя бібліотека, яка нараховує понад тисячу книжок та журналів про історію, життя і культуру даного етносу.

Одним з напрямів роботи конгресу є моніторинг засобів масової інформації.

– Необхідність моніторингу з’явилася через те, що у деяких ЗМІ інколи з'являється не зовсім точна інформація про ромів, – відзначив Сергій Єрмошкін.

Конгрес став одним із співзасновників Ромської ради України. Перше, що зробили члени конгресу у складі Ромської ради – подали до Комітету у справах прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Верховної Ради проект концепції державної програми «Роми України» і проект самої програми.

У 2006 році вийшла програма вивчення ромської мови і літератури з елементами історії і культури для учнів 5-12 класів. Готовий до друку ромський буквар, підручники для першого-другого років навчання.

Майже всі заходи, організовані конгресом, провадяться у тісній співпраці з управлінням у справах національностей та релігій Одеської облдержадміністрації.

НЕЗАГОЙНА РАНА

1935 – 1945 роки минулого століття ознаменувалися жахливими репресіями фашистського режиму проти мирних жителів Європи. Народом, який викликав особливу ненависть фашистів, були роми, що погано вписувались у нацистську расову теорію, за якою німці проголошувалися представниками чистої арійської раси. Адже роми могли вважатися принаймні ніяк не меншими арійцями, ніж самі німці, оскільки є вихідцями з Індії та говорять мовою індоарійської групи. Теоретики нацизму знайшли вихід – цигани (роми), що жили в Європі, були оголошені плодом змішання арійського племені з найнижчими расами всього світу. Спеціальна комісія рекомендувала відділення «циганства» («Zigeunertum») від німецького народу. А законодавчою базою для початку переслідувань ромів став прийнятий у Баварії 1926 року «Закон про боротьбу з циганами, волоцюгами та дармоїдами», за зразком якого були посилені закони і в інших німецьких землях. У 1936 році на циган були поширені положення так званих Нюрнберзьких законів про громадянство і расу, які раніше розповсюджувалися тільки на євреїв. Їм також було заборонено одружуватися з німцями і брати участь у виборах, було знято громадянство Третього рейху.

8 грудня 1938 року рейхсфюрер СС Гіммлер підписав циркуляр «Про боротьбу із загрозою циганства» у якому йшла мова про «врегулювання питання циган, виходячи з расових принципів». У другій половині 1930 років почалося їх нищення шляхом стерилізації, а вже 27 квітня 1940 року почалися перші депортації ромів на територію Польщі – до трудових і концентраційних таборів, а також до єврейських гетто.

З літа 1941 року почалися масові вбивства ромів. Страшно читати інформації про закопування живцем… На захоплених румунсько-німецькими військами територіях між Південним Бугом та Дністром у Очаківському, Березівському і Балтському «повітах» Трансністрії за наказом румунського генерала Антонеску в 1942 році майже 40 тисяч ромів були депортовані до концентраційних таборів, піддані тортурам та розстріляні. У період з 1942 по 1944 рік на окупованих територіях СРСР було знищено до 50% ромів, що жили або перебували там.

З 1943 року ромів Лодзі почали знищувати в таборі смерті Хелмно. З Варшавського гетто їх разом з євреями масово відправляли до табору смерті Треблінка. 2 серпня 1944-го розпочалась акція знищення всіх ромів в Аушвіц-Біркенау, де мученицькою смертю загинуло понад 4 тисячі представників ромської національності.

8 жовтня 2004 року Верховна Рада України прийняла Постанову про відзначення Дня пам’яті Холокосту ромів (циган). У цей день щороку ромські громадські організації Одеської області згадують жертв геноциду ромів під час Другої світової війни, вшановують ветеранів, організовують виставки, проводять вечори пам’яті. І щороку лягають квіти до першої на теренах України меморіальної дошки на спомин про знищених ромів, що встановлена Одеським ромським конгресом за сприяння Почесного громадянина м. Одеси Я. Маніовича в Прохоровському сквері м. Одеси на Меморіалі пам’яті жертв нацизму.

Юлія ЯСІНА

НЕМОВ МОРСЬКИЙ БРИЗ...

Молоді люди також не cтоять осторонь від загального ромського руху. Саме тому при обласному ромському товаристві «Романі збора» було створено молодіжне відділення. На сьогоднішній день до його складу входять близько ста молодих, активних та амбітних ромів від вісімнадцяти до тридцяти п'яти років. Очолила молодіжне крило майбутній лікар, студентка 3 курсу Одеського державного медичного університету Вікторія Муякі.

Разом з іншими молодіжними громадськими організаціями ромська молодь провадить фестивалі, круглі столи, брейн-ринги та інші цікаві заходи. Показово, що понад 20% членів ромського молодіжного відділення – студенти одеських вузів.

Молоді роми часто збираються у недільній школі, при товаристві «Романі збора», де спілкуються рідною мовою, разом з викладачами школи працюють над створенням абетки. Також молодь всіляко підтримує найменших ромів. Сестри Ілона і Рада Єргієви, які навчаються у музичній школі, посіли перше місце на ромському фестивалі, організованому молодіжним відділенням. Молоді роми планують створити свій музичний ансамбль..

Займаються у молодіжному відділенні і насущними питаннями. Зокрема, за необхідності надають юридичну допомогу. Тут же працюють молоді психологи.

– Молодіжний рух привносить свіже, немов морський бриз, дихання у спільний ромський рух. Разом з товариством «Романі збора» він всіляко допомагає молодим людям знайти себе, – розповіла Вікторія Муякі. – Ми підказуємо, радимо, намагаємося стати мудрими наставниками і друзями один одному.