Нині, напередодні 65-ї річниці Великої Перемоги, на всіх владних рівнях вшановують колишніх фронтовиків, людей, які пережили війну. Газета «Чорноморські новини» також її пережила. Більше того, виявила себе справжнім воїном, що гідно відзначено медаллю «За оборону Одеси». Має газета орден «Знак пошани». Й ось у ці святі дні, коли всі чесні люди віддають гідну шану тим, хто наближав Перемогу, «Чорноморку» — справжнього генерала української преси — силоміць виштовхують зі строю.

Намагаюся і не можу зрозуміти вчинок голови облдержадміністрації Едуарда Матвійчука. Його рішення про припинення співзасновництва видання — то неабиякий подарунок ворогам всього українського на Одещині. Я читаю «Чорноморку» понад півстоліття. Ця газета ніколи не була ні екстремістською, ні русофобською, а лише доброю, розумною порадницею, вихователем і просвітянкою багатьох поколінь.

Колись, у часи окупації, навіть румун-завойовник звернувся до мене українською: «Гей, ти, де твій тато?». А тепер, ніби свої, нехтують рідним словом, знищуючи єдине авторитетне українське видання.