За підсумками спеціального соціологічного дослідження, проведеного Одеським філіалом Інституту Горшеніна спільно зі студентами Інституту соціальних наук ОНУ ім. І. І. Мечникова відбулася прес-конференція на тему: «Доступність інформації і довіра до ЗМІ». Було опитано 500 студентів одеських вищих навчальних закладів.

Про підсумки дослідження розповіли студенти-соціологи Інна Сак та Сергій Коваль. З'ясувалося, що жодне з джерел інформації не користується абсолютною довірою одеських студентів. Майже 40% респондентів з довірою ставляться до центрального телебачення, третина довіряє інформації, отриманій з місцевого телебачення, і майже стільки ж —радіо. Інтернету висловили довіру 28% респондентів, а місцевій пресі — 25,4% опитаних молодих людей.

Серед ЗМІ, яким студенти не довіряють, перше місце займає Інтернет — 35,4%, друге — місцеві ЗМІ (34,4%). Далі антирейтинг виглядає таким чином: місцеве телебачення — 30%, загальноукраїнські друковані ЗМІ — 30%, радіо — 28%, центральне телебачення — 27%.

Найпопулярніший сегмент інформаційного поля для одеських студентів — політичні перипетії — 21%, далі йдуть новини культури — 17,4% та громадського життя — 15%.

Чверть опитаних студентів дізнаються новини з інтернету, 21% дістають інформацію з програм центрального телебачення і кожен п'ятий — з програм місцевого ТБ.

Із дослідження з'ясувалося, що жодне з джерел інформації не користується абсолютною довірою одеських студентів. Більше того, студенти, які обирають Інтернет як головний канал комунікації, саме йому висловлюють найбільшу недовіру. Представник телекомунікаційної групи «Вега» Антоніна Бурнашова назвала перевагою Інтернету оперативність інформації, можливість отримати її з різних джерел, а також розмаїття думок і точок зору на ті чи інші події.

Доцент кафедри журналістики ОНУ Олена Іванова висловила думку, що люди висловлюють довіру тим ЗМІ, які підтримують уявлення, в яких живе людина, її картину світу. При цьому українці не відчувають можливості якось вплинути на події, бо не вірять у те, що живуть у розвиненому громадянському суспільстві. Крім того, лише невелика частина споживачів інформації відчуває, що ЗМІ намагаються маніпулювати нею. Щоб уникнути цього, сформувати власну думку, Олена Іванова порадила використовувати різні джерела інформації.

Доцент кафедри політології Олена Прохоренко зазначила: головний недолік Інтернету — відсутність «лідера думок», а недовіра аудиторії до інформації — це своєрідний спосіб захисту, імунітет від дезінформації.

Однією з причин досить низького рейтингу друкованих ЗМІ головний редактор ІА «Контекст-Причорномор'я» Олександр Осташко вважає падіння професіоналізму та низький рівень культури сучасних журналістів. Йому заперечила Олена Прохоренко, яка зазначила, що падіння рейтингу друкованих ЗМІ — це загальносвітова тенденція, зумовлена стрімким темпом сучасного життя, котре вимагає швидкого прийняття рішень, а отже вчасної та доступної інформації, якою є Інтернет. Втім, загалом можна зробити висновок, що всі ЗМІ приблизно однаково, з різницею в кілька відсотків, користуються довірою чи недовірою аудиторії. А це значить, що у кожного ЗМІ — свій споживач.