Сьогодні агрономи живуть у тривозі за долю врожаю.

Про це вони розповіли на зустрічі у аграрному університеті під час навчання з апробації насіння. У розмові взяли участь науковий співробітник Одеського селекційно-генетичного інституту, академік С.Ф. Лифенко, заступник начальника обласної насіннєвої інспекції С.І. Богуш, фахівці-насінники.

Посів озимих восени у сухий ґрунт, явна нестача коштів на закупівлю та внесення на той час мінеральних добрив негативно позначилися на окремих полях озимого ячменю.

Ранньою весною на деяких полях не пішов в очікуваний ріст озимий ячмінь, а потім став передчасно викидати колос. Для агрономів це сигнал тривоги, який вимагає ухвалення невідкладних рішень. Знову ж, пояснюють мої співрозмовники, усе залежить від економічного стану господарства. Якщо є матеріальні можливості, то такі поля будуть закультивовані, і аграрники проведуть додаткову сівбу ярих культур. А якщо ні, то доведеться залишати такий клин під жнива, незважаючи на дуже низький врожай.

Взагалі, про що б ми не говорили із агрономами, усі дискусії зводилися до одного: у аграрних підприємств, великих та малих, немає необхідних обігових коштів.

– Розмов про підтримку села ведеться дуже багато, і суми називаються величезні, – говорить насінник Г.С. Лепетюк, – але дотепер не отримані гроші за посіви озимих і, тим більше, ярих зернових культур. Звідси й багато проблем.

Академік С.Ф. Лифенко звернув особливу увагу на дуже важливу проблему одержання високого врожаю і, особливо, якісного насіння.

– За усіма погодними умовами, – говорить він, – нинішній рік багато у чому повторює 2008-й, коли область одержала великий валовий збір зерна, але основну його частину згодом було віднесено до так званого фуражного. І в Україні, і в регіоні виявилося майже 80 відсотків озимої пшениці такої категорії. А тому потрібно у ці дні вести щоденний обхід полів, ретельно перевіряти масиви на предмет хвороб та зараження різними шкідниками. Особливо клопом-черепашкою, який два роки тому і став основною причиною втрати якості зерна.

А сьогодні картина така: знову у багатьох господарствах вичікують. Мовляв, велика спека сама припинить хвороби, «випалить» шкідників.

У результаті відповідну обробку озимого клину проведено лише на третій частині масивів.

Звичайно, насамперед потрібно обробляти поля, де вирощується насіння найвищих кондицій. А таких насінницьких господарств в області понад сто. У них теж свої проблеми. І головна полягає не в тому, щоб витримати вимоги якісних характеристик, а реалізувати свою продукцію. Адже для потреб області необхідно всього 5-6 тисяч тонн елітного та суперелітного насіння. Але й ця кількість залишається не до кінця затребуваною. Знову ж через відсутність коштів! До цієї проблеми додалася й інша – держава перестала компенсувати частину витрат за придбання високоякісного матеріалу, як це було раніше.

І все ж таки агрономи налаштовані досить оптимістично. Це було видно хоча б з того, з якою ретельністю вони вникали у нові відкриття аграрної науки, як скрупульозно вивчали тонкощі насінництва. За такими – поле не пропаде, і врожай завжди буде високим.

Та от Міністерство аграрної політики щось бариться із обіцяною допомогою і все більше займається підрахунками майбутнього врожаю, який, за усіма прогнозами, буде нижчим за минулорічний. Отже, тим більше потрібні реальні заходи щодо збереження й навіть порятунку врожаю, що дозріває на полях. Як тут не забитися у тривозі серцю агронома?