Після покладання квітів на Алеї Слави голова обласної ради Микола Скорик відвідав обласний шпиталь інвалідів Великої Вітчизняної війни.

Пацієнти забезпечені якісним харчуванням і медикаментами, але сам будинок шпиталю потребує значного ремонту. Роботи провадяться, але далеко не в тому обсязі, як хотілося б. Втім, і в умовах фінансування «вроздріб» вдалося досягти деяких успіхів. У 2008 році оновлено ліфти, в 2009-му – завершено капітальний ремонт покрівлі й почато ремонт каналізації та сантехніки. Зараз триває заміна старих вікон на металопластикові. У наявності й дефіцит лікувальних площ. За словами головлікаря Петра Волкова, сьогодні на 120 офіційних ліжко-місць припадає 131 пацієнт. Відбувається це тому, що багато людей похилого віку не квапляться звідси виписуватися, а відправляти їх за ворота лікувального закладу рука не піднімається.

– Доводиться трохи ущільнюватися. Але, повірте, на якості лікування це не позначається, – коментує Петро Георгійович. – На жаль, через брак фінансування зробити вдалося не так багато, як хотілося б.

Сьогодні серед пацієнтів шпиталю є й учасники бойових дій в Афганістані, і ветерани Великої Вітчизняної. Нещодавно тут навіть лікувався своєрідний рекордсмен (1912 року народження), який до того ж прибув до шпиталю самостійно.

– Це факт – 96,8 % пацієнтів залишають нас із поліпшенням, такий результат є далеко не в усіх клініках, – далі говорить Петро Волков. – Я завжди говорю своєму колективу: від нас чекають не лише лікування, але ще уваги і турботи.

У планах керівництва шпиталю – це спорудження нового корпусу, де буде розміщено операційний блок і палати інтенсивної терапії. Якщо тимчасово потіснити підсобні служби, а на розчищеній території спорудити новий шестиповерховий будинок, це може розв’язати багато проблем шпиталю. Питання знову упирається у фінансування.

– Свого часу багато критикували нашу ідею передачі інвесторові очного госпіталю із зобов'язанням зробити з обласного шпиталю на 15-й станції Великого Фонтану найсучасніший медичний комплекс, – говорить Микола Скорик. – Було багато шуму, від проекту відмовилися. Але якби він був здійснений, ми з вами бачили б сьогодні зовсім іншу картину.

Є й інші питання. На території шпиталю була розташована так звана елітна сауна. Ми вже четвертий рік перебуваємо в процесі судових розглядів з її власниками. Всі суди виграно, але вони не хочуть іти «по-доброму». Доведеться, мабуть, «по-поганому», з винесенням майна під розписку. Друга ситуація – у 2004-му році людина викупила в обласного шпиталю невеликий сарайчик. А потім... відвела під нього 20 соток! Суддя Київського районного суду ухвалює рішення щодо видачі їй землі, місто дає на цю землю документи... Загалом, шпиталь практично «обрізали», прикриваючись добрими гаслами про розвиток бізнесу. Потрібно об'єднатися для захисту інтересів держави і таких людей, як наші ветерани, котрі стільки для цієї держави зробили. Тому зараз ми постараємося зосередитися на цьому об'єкті, щоб привести його до ладу.