Питанням альтернативної служби була присвячена «гаряча лінія», проведена Головним управлінням праці і соціальної політики облдержадміністрації.

Таке право надає громадянам Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу». Ним дозволено виконувати обов'язок перед суспільством не в армії, а на підприємствах, в організаціях та установах, що належать до державної, комунальної власності. А також на підприємствах, у яких ці види власності переважають у статутному фонді. Термін альтернативної служби у півтора раза перевищує термін військової, установленої для солдатів і сержантів. Таким чином, починаючи з осіннього призову 2004 року, особам, які обирають альтернативний спосіб служби, треба буде відпрацювати 18 місяців.

Як пояснила начальник відділу політики зайнятості Наталя Ільїна, невійськовим варіантом діяльності може бути сфера охорони здоров'я, соціальної допомоги, колективні або громадські послуги, будівництво, виробництво електроенергії, газу, води, сільське господарство, мисливські угіддя, рибний промисел або добувна промисловість і транспорт.

Наших законодавців надихнув приклад Євросоюзу, де реалізація ідеї про свободу віросповідання призвела до надання демократичного вибору при проходженні служби. Росія і Білорусь утрималися від ухвалення такого закону. В Україні до нього звертаються переважно віруючі протестантського напряму і товариства свідомості Крішни, яким релігійні переконання не дозволяють торкатися зброї. До військкомату потрібно надати підтвердження керівника зареєстрованої культової громади або церкви того, що особа є постійним парафіянином.

У 2004 році охочих проходити альтернативну службу було близько 160 чоловік. Станом на 1 січня 2010 року таких виявилося тільки 20. Потрібно ж комусь і в солдати йти...