Останні 10 – 15 років вилов риби та інших водних живих ресурсів у водоймах понизов’я річки Дністер, її заплавних озерах та Дністровському лимані є стабільно критичним. Чому? Про це поінформована Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря.

Причина як у об'єктивних гідробіологічних процесах, так і у пов'язаних з діяльністю людей. Тому такими важливими є порозуміння і співпраця Мінекології, Водгоспу, Держрибохорони, наукових організацій та користувачів водних живих ресурсів.

Один з аспектів спільної уваги – стихійні попуски води з Новодністровського водосховища, які припадають на щорічні періоди нересту риби. Спочатку рівень води стрімко підвищується, що сприяє заходу риби для відкладення ікри в місця, які раніше були недоступними. Але такий рівень тримається тиждень-два, а потім іде швидкий спад води. І ікра, яка залишилася у висохлих місцях, гине. Це, на жаль, стосується головних промислових риб понизов’я Дністра, тобто, коропа, ляща, тарані, судака, сома, карася, щуки, окуня, плоскирки.

При тому нинішні обсяги зариблення за рахунок користувачів, що мають тут дозвіл на промисел, незначні: до 10 тонн дворічки товстолобика на рік. Без додаткового фінансування цього процесу говорити про підвищення виловів риби просто недоречно.

Квоту для ведення промислового рибальства у понизов’ї Дністра з озерами та Дністровському лимані у 2010 році отримали 17 підприємств. На них працює понад 400 чоловік, які з встановленням мораторію на рибальство у лимані залишаться безробітними.

Проте створення Нижньодністровського національного парку дасть змогу поповнювати рибні запаси. Але галузеві наукові організації з причини постійного недофінансування не можуть точно і повно проаналізувати ці перспективи. Немає чітких наукових обґрунтувань і на введення мораторію на промисловий вилов риби у басейні Дністра та Дністровському лимані.

Виходячи з вищенаведеного, необхідно, в першу чергу, виділяти квоти відповідною з матеріально-технічною базою традиційних користувачів водоймищ. Закріпляти за ними на договірних підставах окремі ділянки лиману та берегової смуги. Встановити для лиману допустиму кількість знарядь лову. Сітки повинні бути капроновими одностінними з мінімальним вічком 70 мм. Змінити вимоги до зариблення лиману користувачами. Ще добре було б поновити роботу ліцензійної комісії з контролю за виконанням ліцензійних умов. І умови промислу покращаться.