Усупереч стихії та байдужості

Дощам на селі у літню пору завжди були раді. З ними місцеве населення пов'язує свої надії на урожай у полі та на городі, свій статок у хаті.

Але те, що відбувалося в червні поточного року і триває досі, не пригадають навіть старожили.

– Це були злі дощі, – розповів нам читач із Біляївського району, – зі шквальними вітрами і великим градом. Просто кара Божа якась.

Синоптики без особливих емоцій зафіксували, що місцями місячна норма опадів перевищувала у 4-5 разів. І дають невтішні прогнози на майбутнє.

Але стихія стихією, а збирати врожай треба. Як колись говорив наш знаменитий земляк Макар Посмітний:

– Нехай з небес хоч каміння падає, але хліб ми повинні виростити і зібрати.

Ось така налаштованість – саме боротися за кожен колосок, за намічений валовий збір зерна – панує сьогодні у Саратському районі. Тут у великих сільгосппідприємствах, фермерських господарствах буквально на кожній ділянці, де з осені посіяли озимі культури, робота вирує практично цілодобово. На токах дуже вологе зерно інтенсивно просушують, вентилюють, везуть на елеватори для доробки і фактичного порятунку.

У результаті саратці серед перших завершили жнива озимого ячменю на площі 22,6 тис. гектарів, намолотивши з кожного з них по 29,7 центнера зерна.

Тут приклад у всьому показують механізатори СВК «Дружба». Його керівник – відомий в області хлібороб Георгій Гаврилович Чиклікчи – з гордістю про своїх людей розповідав нам, що вони практично наближаються до завершення збирання зернобобових культур. У результаті кожен гектар озимого ячменю дав близько 40 центнерів, а озима пшениця – 45 центнерів з гектара.

– Особливо відзначте наших комбайнерів, – попросив він, – які на двох комбайнах голландської фірми «Нью-Холанд» буквально творили дива. За день кожен з екіпажів скошував зернові з площі понад 30 гектарів і намолочував 120-130 тонн зерна. Ось імена цих працівників: Анатолій Тандир, Прокопій Нейков, Сергій Георгієв і Павло Узунов.

Поруч із саратцями успішно жнивують і їхні сусіди з Арцизького району. Вони теж завершили збирання озимого ячменю, одержавши у середньому, за оперативним даними, 30,2 центнера зерна.

На прикладах цих двох районів, та ще Кілійського, Білгород-Дністровського, Татарбунарського, можна переконатися, як механізатори протистоять стихії, використовуючи для жнив кожну погожу хвилину.

Але так відбувається далеко не скрізь. У багатьох північних і центральних районах довго не зважувалися почати косовицю озимого ячменю, дотепер не почали обмолот гороху і кинули усі сили на порятунок урожаю озимого ріпаку. Саме «порятунок», тому що після рясних дощів зерно почало інтенсивно осипатися. Це помітно і з врожайності, яка у середньому по області становить усього 13,9 центнера з гектара. Хоча є й 18 – у Любашівському районі, 17,6 – у Комінтернівському.

Селян можна зрозуміти: це їхнє головне джерело доходів. Тільки цією культурою сьогодні можна хоч якось покращити фінансові справи, села. Але про це пізніше.

А зараз повернімося до озимої пшениці. Її до жнив збереглося 472,7 тис. гектарів. І перспективи на врожай досить обнадійливі – у середньому по області 31,2 центнера. Але це досить умовний показник, тому що основна маса посівів ще у полі. І це викликає особливе занепокоєння.

Як і той факт, що, незважаючи на додатково залучені комбайни (їх налічується 1335), щодня врожай знімається у середньому з площі до 40 тис. гектарів, а необхідно, щонайменше, у 1,5-2 рази більше. Ще й рясні дощі згубно вплинули на якість зерна. З нього не тільки «змиваються» поживні речовини», але з'явилися різні хвороби, шкідники. На окремих масивах зерно проростає безпосередньо у колосках.

Одне слово, біда. Але її якось не відчуваєш на різних нарадах у високих кабінетах. На селі, мовляв, люди самі впораються, це їхні турботи і їхні біди. Але як же тоді бути з обіцяними 3-ма мільйонами тонн зерна? Не виникнуть же вони самі по собі.

Деякі прояснення вдалося одержати під час нещодавньої прес-конференції народного депутата Сергія Гриневецького.

– Сьогодні у Верховній Раді нікому турбуватися про сільське господарство, – заявив Сергій Рафаїлович. – Депутатів-аграріїв усього 2-3. Свої інтереси народні обранці пов'язують не з селом, а з бізнесом на енергоносіях, приватизації великих підприємств тощо.

І ще уточнив: який сьогодні у селянина інтерес вирощувати той же озимий ячмінь, коли на ринку за одну тонну йому пропонують усього 650 гривень? Але навіть дуже дбайливий господар на його вирощування витрачає не менше 720. Не встановлені дотепер і ціни на озиму пшеницю. Невідомо, у якому обсязі її закупить Аграрний фонд – які на це передбачено кошти з Держбюджету.

І це набагато більше тривожить селян, ніж негода на вулиці. Хоча у верхах добре знають, що селянське серце не витримає, і все одно трудівники будуть збирати хліб до останньої можливості. Але скільки можна будувати аграрну політику, розраховуючи на непідкупний імідж патріота-селянина?

Степан СЕРБІНОВ, «Одеські вісті»

Протистояти викликам дня. Іншого виходу нема

Саме до такого висновку дійшли хлібороби Фрунзівщини, які зібралися на традиційному районному семінарі з питань збирання врожаю ранніх зернових та зернобобових культур. Слід сказати, що через постійні дощі цей важливий для аграріїв захід вдалося провести тоді, коли деякі господарства вже приступили до жнив. Але, звичайно, семінар не втратив своєї актуальності, тим паче, що відбувся він на базі одного з найпотужніших підприємств Фрунзівського району – селянсько-фермерського господарства «Ольга», яким керує Анатолій Іванович Бринза. Тут є, що побачити і чому повчитися.

Вступаючи в непростий період жнив, можна помітити, що радості у хліборобів небагато, адже все, що вирощене сьогодні на полях – то результат виключно їхньої праці. На жаль, держава не спромоглася підтримати селян матеріально, немає в достатній кількості пільгового пального, та й недоступність кредитування для більшості керівників господарств наклало свій відбиток на отриманні кінцевого результату. У даній ситуації кожен розраховував лише на власні сили і можливості.

Нині хліборобам необхідно вкластися у дуже стислі терміни збирання врожаю, адже, за прогнозами синоптиків, саме в жнива буде невеликий період сприятливої погоди, коли можна скосити хліб. До цього важливого періоду у СФГ «Ольга» підготувалися заздалегідь. За інформацією головного агронома господарства Олександра Борисовича Мшанецького, для збирання майже трьох тисяч гектарів ранніх зернових та зернобобових культур на лінійку готовності вишикувані чотири власні комбайни, ще шість залучено. Розроблені плани для своєчасного проведення жнив, визначені відповідальні особи по всіх ділянках роботи, тож є сподівання на оперативний процес збирання урожаю.

В «Ользі» роблять ставку на застосування високопродуктивної техніки та такої технології виробництва, яка б у рази скорочувала енерговитрати. Для цього селянсько-фермерським господарством закуплено сучасні ґрунтообробні знаряддя, які мали можливість оглянути всі присутні на семінарі. Велику зацікавленість сільгоспвиробників викликав новий обприскувач, що здатен пройти за світловий день понад 300 гектарів. До того ж завдяки комп’ютерному управлінню в цього агрегата є можливість продуктивно працювати і вночі. Щодо технологій виробництва, то спеціалісти «Ольги» на даний час ще не знайшли оптимального варіанту, а перебувають у постійному пошуку найкращих шляхів обробітку ґрунту і вирощування культур. Єдине, що вирішено однозначно і з успіхом застосовується не один рік, – це поступова відмова від глибокого розпушування землі, а замість міжрядного обробітку культур частіше використовуються хімічні препарати нового покоління. Об’їзд полів красномовно свідчив про дотримання передових технологій не лише на словах, а й на практиці. Дивлячись на дві ділянки пшениці, де застосовувалися різні методи вирощування (з проведенням глибокого розпушування і з висіванням зерна на мінімальну глибину) присутні на семінарі могли зробити власні висновки. Як на мене, різниці не помітно, але спеціалісти після жнив ще визначатимуть якісні показники пшениці, вирощеної двома методами.

Вразив усіх також вигляд площі під соняшником – дружні сходи майже в пояс на зовсім чистому полі. І це при тому, що на ділянці не провадилося жодного міжрядного обробітку, застосовувалися лише хімічні препарати нового покоління. Провели експеримент і з обробітком ґрунту – частину соняшнику посіяно після глибокого розпушування, є декілька площ без цього прийому. Та про результати говорити поки що передчасно.

Що стосується зберігання зерна нового врожаю, то сільгоспвиробники Фрунзівського і декількох сусідніх районів мають можливість здавати його на Затишанське хлібоприймальне підприємство. Його директор Володимир Григорович Ткач повідомив, що обидва елеватори (в Затишші і Перехрестовому) вже переведені на цілодобовий режим роботи. Проблема в іншому – яку ціну за працю хлібороба запропонує ринок. А тут склалася доволі непроста ситуація. Те, що зернотрейдери не отримали ПДВ, наклало негативний відбиток на вартість зерна нового урожаю. Тож ймовірно, цього року вирощене в складних економічних умовах збіжжя у селян закуповуватимуть без урахування податку на додану вартість. Тобто, чергового разу труднощі державного рівня на своїх плечах нестиме сільгоспвиробник, втрачаючи у такій ситуації немалі гроші. Але такими є невеселі реалії, і хліборобам не залишається іншого вибору, як протистояти викликам дня. Від цього напряму залежить добробут трудівників, людей, які довірили обробляти свої земельні паї, і, врешті-решт, існування самого господарства.

Олена ХАРЧЕНКО, власкор «Одеських вістей», Фрунзівський район