На Одещині виловом і відтворенням водних живих ресурсів займаються близько 60 підприємств. З початку поточного року на внутрішніх водоймах ними добуто близько 2,4 тисячі тонн риби. Асоціація «Хаджибейський лиман», що працює в режимі спеціального товарного рибного господарства (СТРГ) – одне з них. До її складу входять 9 структурних підрозділів. У першому півріччі рибалками асоціації було постачено на стіл наших співгромадян 70 тонн цієї смачної та корисної продукції.

І це з урахуванням двомісячної заборони на вилов у зв’язку з нерестом.

Напередодні Дня рибалки, близько 7-ї години ранку, я прибув на один із приймальних пунктів асоціації. Сонце вже градусів на п’ятнадцять піднялося над Міжлиманням, а рибальські бригади на моторних човнах вийшли на велику воду перевіряти розставлені з вечора сіті.

На причалі залишилися тільки начальник спецохорони СТРГ «Хаджибейський лиман» Володимир Савчук, інспектори Одеського територіального відділу Західно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства Володимир Гайдашенко та Олександр Семенченко, а також працівники берегових служб.

Цікавлюся у фахівців: які сьогодні види на вилов?

– Тішитися не треба, – відповідає Володимир Савчук. – Коли на полях починаються жнива, у рибалок настає «мертвий сезон». Тому і своє професійне свято ми відзначаємо саме зараз, доки не почалася путина...

Треба сказати, що і у цілому цього року умови для риболовлі на лимані були не з найкращих: через холодну зиму і весну риба із запізненням почала вести активний спосіб життя. А одразу ж після заборони на її вилов і закінчення нересту настала спека. Тому риба пішла на глибину і там, імовірно, спокійнісінько дрімає, чекаючи кращих часів. І сховатися на 10 тисячах гектарах водойми при глибині 10-12 метрів є де. Щоправда, на поверхні залишився мальок рослиноїдних, того ж товстолобика, який із задоволенням пасеться біля берега на пасовищах зелених водоростей.

З інспекторами рибоохорони на швидкохідному катері виходимо у район промислу. Вони – щоб перевірити, як провадиться вилов, чи не порушуються правила рибовидобутку, я – щоб сфотографувати рибалок під час їхньої нелегкої праці.

Ось ланка Геннадія Сафо та Андрія Дедука вручну витягує багатометрову сітку. Риби у вічках, що кіт наплакав. І на дні човна її не більше десяти кілограмів. Така ж ситуація у Олександра Коліна і Геннадія Скривенка. Не йде риба, та й усе.

Рибінспектори спрямовують свій катер до протилежного берега, до Пташиної балки, де, як правило, промишляють рибалки-аматори. Проходимо на малій швидкості уздовж насипу, по якій проходить об’їзна дорога. Рибалок – не густо. А у тих, хто ще не втратив надію на вилов, у кошиках порожньо.

Повернувшись на базу, чекаємо на промисловиків. До обіду деякі з них повертаються. Несуть напівпорожні ящики на рибоприймальний пункт. У кожному – не більше 10-12 кілограмів риби. Обличчя у всіх смутні. Настрій гидезний. Та й то сказати, немає вилову – немає заробітку.

– А риба в лимані є, – говорить упевнено рибінспектор Володимир Гайдашенко. – Адже ще з осені асоціація «Хаджибейський лиман» заселила водойму 100 тоннами малька рослиноїдних видів риб – коропа, карася, товстолобика. І корму для них вистачить. Тож велика риболовля ще попереду...