Такі радісні повідомлення ми чуємо кожного літа. Саме вони у підсумку виливаються у ваговитий спільний ужинок. Скільки було гордощів, коли торік змогли відзвітувати про три з половиною мільйони тонн зерна, зібраного з полів області. (Де дозволяло і нинішнього року розраховувати на тримільйонний показник. Однак хлібороби знають: рік на рік не схожий. Якою б самовідданою не була їхня праця, погода вносить свої корективи.

Це мусив констатувати під час нещодавньої «прямої телефонної лінії» начальник головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Іван Панчишин. Він повідомив, що нині у попередні прогнози доводиться вносити поправки: загальний намолот може скласти максимум два мільйони вісімсот тисяч тонн. Чому? Адже з осені і надалі види на врожай були чудовими. Однак погода піднесла «сюрпризи» на самому фініші.

Надзвичайно спекотний початок літа змінився широким фронтом рясних злив, які суттєво загальмували темпи збиральних робіт. У деяких місцях вологість ґрунту настільки висока, що техніка буксує. Щоб не втратити врожай, пояснив Іван Васильович, у господарствах змушені чергувати біля полів і, тільки-но підсихає, вести косовицю цілодобово. Це нелегко. Бо з перезволоженого колосся зерно повністю не вимолочується. Та вибору нема.

Сьогодні комбайновими агрегатами пройдена понад третина площ зернового клину. Якщо збирання озимого ячменю фактично завершується, то горох обмолочено на половині полів. Косовиця пшениці тільки-но набирає темпів. Лише упродовж останніх кількох днів вдається відвантажувати від комбайнів сто тисяч тонн збіжжя щодоби. Досі було менше половини цієї кількості. Господарства свідомо йдуть на фінансові втрати, транспортуючи вологе зерно прямо на елеватори, бо для доведення його до КОНДИЦІЇ доведеться знаходити додаткові кошти. Але на відкритих токах можна було б втратити весь урожай.

Головний аграрій області повідомив, що наш регіон за темпами збирання і врожайністю є лідером у степовій зоні. Середня врожайність ранніх зернових становить 26,3 центнера з гектара, тоді як по Україні цей показник окреслений 24 центнерами. За швидкістю збиральних робіт лідирують Татарбунарський, Саратський і Комінтернівський райони, найвищу врожайність демонструють в Арцизькому і Саратському районах. Звісно, це не остаточні підсумки, і невдовзі лідери можуть змінитися.

За такого дощового літа, пояснив Іван Панчишин, найкраще «почувається» рис, яким зайнята не одна сотня гектарів у Кілійському районі. Тут накопичено чималий досвід вирощування цієї доволі екзотичної для наших місць

зернової культури. Тому врожай прогнозується не нижчий минулорічного – у межах 39 з гектара. Зрозуміло, це не межа.

У традиційних рисосіючих країнах досягають і п'ятдесятицентнерних врожаїв. Однак перевага нашої продукції у тому, що вирощується вона без застосування хімікатів.

Нині, коли у жнивних загінках працює здебільшого потужна імпортна техніка, період збирання—досить короткочасна кампанія. Таце —за сприятливих умов. Коли ж на перешкоді стає погода, потрібно максимум уваги і концентрації сил. На допомогу нашим хліборобам прибула понад тисяча комбайнових агрегатів з інших областей. їх обслугу забезпечили всім необхідним для тимчасового перебування за межами рідних домівок. Налагоджено побутове, медичне обслуговування, у посиленому режимі працює служба безпеки праці. А технічну допомогу можна одержати на місці, не виводячи комбайни із загінок.