Коли на карті області виникло місто-порт Іллічівськ, його одразу охрестили супутником Одеси. Потім у міста з’явилися свої супутники – села Олександрівка, Бурлача Балка і Малодолинське. Сьогодні у кожному з них є своя сільська адміністрація. Про одну з них наша розповідь...

НАВЕЛИ ЧИСТОТУ Й ПОРЯДОК

Здавалося б, що можна встигнути зробити за три з половиною роки? Проте голові Малодолинської сільської адміністрації Олегу Борисовичу Штембуляку є чим похвалитися. Ще чотири роки тому Малодолинське було просто завалене сміттям. Причому ця проблема нікого дуже не турбувала. Мовляв, валяється сміття, ну і нехай собі лежить. І не біда, що село перетинають траси обласного значення....

Як можна було розв’язати цю наболілу проблему? Звертанням до мешканців і щирими розмовами з порушниками санітарного порядку у селі? Все це було, і не один раз. Але результатів не давало.

Тому для початку на вулицях з’явилися контейнери для сміття. Пройшло зовсім небагато часу, і смітники зникли. Проте на цьому сільська влада не заспокоїлася. Вирішено було перейти до другого етапу: постачання селян євробаками. Тепер вони є у кожному дворі.

ВІД ПРОСТОГО – ДО СКЛАДНОГО

Мешканці вулиці Енгельса скаржилися на низький тиск газу у трубах. Взимку у житлах було нестерпно холодно. Звичайно, що сільська влада не могла не відгукнутися. За допомогою місцевих коштів та підтримки бізнесу проблему вдалося розв’язати.

Далі. В аварійному стані перебував міст через балку. Але ж по ньому ходили люди і рухався транспорт. Рятівником стала фірма «АРОН». Вона виділила півмільйона гривень, що вистачило на новий бетонний міст і його освітлення.

Або такий приклад. При повороті на вулицю Леніна розташована непомірно велика клумба. В результаті, на двох смугах руху часто утворювався затор. Коли проектували, не розраховували на такий потік транспорту. Довелося за рахунок коштів заводу залізобетонних конструкцій зменшувати розмір клумби і створити додаткову смугу руху.

А ТОМУ ЩО БЕЗ ВОДИ...

Ще не так давно другим головним болем для місцевої влади був старий водовід. Проходив він лише по одній стороні вулиці з відводами на другу. Рух транспорту тут завжди був інтенсивний. Після проходження важкої техніки земля прогиналася, лопалися труби, і з’являвся витік води. Траплялося таке майже щодня. Можна тільки уявити, скільки витрачалося нервів і зусиль на ліквідацію аварій.

І от, щоб раз і назавжди позбутися поламок, було вирішено не тільки замінити старий водовід новим, але й установити його по обидва боки вулиці. З тих пір поривів більше не було.

На території Малодолинської сільської адміністрації розташовано вісім підприємств. Причому п’ять з них – великі... Вони ніколи не відмовляють у допомозі. Завдяки допомозі колективу зернового терміналу, який виділив торік селу понад два мільйони гривень, було прокладено новий водопровід з вулиці Зеленої до Поромної. Більше того, за свої кошти підприємство безкоштовно під’єднало 44 незаможні абоненти, які живуть по вулиці Енгельса.

А от мешканці вулиці Молодіжної страждали від низької напруги в електромережах. Звичайно, що місцева влада не могла не почути скарг односільчан. За допомогою коштів РЕМу та підприємств, які перебувають на території села, було установлено додатковий трансформатор.

РИНОК – ПОТРІБНИЙ!

І ще про одну проблему... У Малодолинському до 2004 року був свій ринок, де місцеві сільгоспвиробники торгували вирощеною в особистих підсобних господарствах продукцією, а підприємці – товаром. Проте комусь це було не до душі, і за одну ніч ринок було знесено.

Село, що себе поважає, не може обійтися без ринку. Так вирішила нова влада і почала шукати місце для його спорудження. Усе як задумали, так і зробили. Знайшли інвестора. Ринок працює майже півроку.

ХОЧЕТЬСЯ

ЗРОБИТИ БІЛЬШЕ

– Живу проблемами села – ділиться наболілим Олег Штембуляк. – Реальні зміни уже відбулися, хоча хочеться і треба зробити більше.

Звичайно ж, говорячи про зроблене за останні три з половиною роки, керівник адміністрації явно скромничає. Стандарти сільського життя уже майже ні в чому не поступаються міському. Дороги, водопровід, електрика – усе у Малодолинському не гірше, ніж в Іллічівську. А будинок загальноосвітньої школи кращий за деякі міські. Споруджується у селі і Свято-Воскресенський храм. І в цьому Олег Борисович Штембуляк вбачає не стільки свою заслугу, скільки громадської ради села, вуличних комітетів, колективу, з яким трудиться. Зокрема головного фахівця Василя Івановича Бєліка, фахівця Вікторії Валентинівни Андрієвської, бухгалтера Тамари Олександрівни Соломахіної. Активно допомагає місцевій владі і голова місцевої ради ветеранів Петро Петрович Буруков.