Здавалося б, який стосунок мають Рахункові палати України та Російської Федерації до питань охорони екології і поновлення ресурсів Чорного моря? Але ж йдеться про найбільший природний ресурс, національне багатство. Підрахувати його вартість, мабуть, нереально. Але от провести моніторинг ситуації, проаналізувати як витрачаються державні кошти на відновлення водно-біологічних ресурсів – саме до снаги координуючим контрольно-фінансовим органам. Більше того – цей проект має велике міжнародне значення. Саме про це йшлося під час зустрічі голови Одеської облради Миколи Скорика з представниками Рахункових палат Російської Федерації та України, а також подальшого круглого столу під керівництвом першого заступника голови обласної ради Миколи Тіндюка.

Давно відомо, що найкраще лікування – це профілактика. Аналітики лякають: якщо людство не вживе необхідних заходів, то уже через кілька років весь приріст ПДВ у світі витрачатиметься на подолання наслідків надзвичайних пригод. Повені в Україні, лісові пожежі у Росії і зовсім свіжа НП в Угорщині змушують якнайсерйозніше поставитися до цих попереджень.

Ще чотири роки тому голова Рахункової палати України Валентин Симоненко на міжнародному рівні ініціював створення спеціальної робочої групи щодо контролю над надзвичайними ситуаціями. До неї увійшло 17 країн Європи. Одне з питань, що найбільш активно обговорювалося у межах роботи групи, – захист Чорного моря від забруднення.

– Необхідна взаємодія між країнами, які розташовуються у Чорноморському басейні, – сказав один з учасників зустрічі, аудитор Рахункової палати РФ Михайло Одинцов. – Зараз у кожної країни своє законодавство і різне ставлення до того біоресурсу, яким є море. Необхідна уніфікація екологічного та природоохоронного законодавства у всіх цих країнах.

– Питання аудиту забруднення Чорного моря постійно перебувають на контролі Рахункової палати України, – повторює за колегою керівник робочої групи від Рахункової палати України Марія Шулежко. – Це великий проект, у якому бере участь шість країн. Наступна зустріч відбудеться через два тижні у Туреччині. Розглядатиметься питання Бухарестської угоди щодо захисту Чорного моря від забруднення.

Окремим пунктом – питання захисту і поновлення ресурсів Азово-Чорноморського басейну. Рахункові палати двох країн готуються провести паралельні перевірки виконань міжнародних угод у сфері охорони і відтворення. Об'єктами цієї перевірки стануть як органи виконавчої влади, що здійснюють регулювання і контроль у даній сфері, так і різні наукові організації – одержувачі державних коштів.

Як розповів Михайло Одинцов, у Рахункової палати РФ уже є досвід такої двосторонньої роботи – з Норвегією. Зокрема, завдяки постійному моніторингу у Баренцовому і Норвезькому морях вдалося досягти успіхів у боротьбі з браконьєрством.

Під час круглого столу перший заступник голови обласної ради Микола Тіндюк підкреслив, що основна мета цього заходу – доопрацювати проект меморандуму про співпрацю між Рахунковими палатами РФ і України. Остаточне підписання документа планується у першій половині грудня. І цілком можливо, що подія відбуватиметься саме в Одесі.

– З урахуванням геополітичного розташування Одеси це буде цілком правильно, – такої думки голова Одеської обласної ради Микола Скорик. – Для Російської Федерації Рахункова палата є ключовим координуючим контрольно-фінансовим органом, у чомусь навіть силовим. Схоже ставлення демонструє і нинішній Президент України Віктор Янукович. А з врахуванням того, що Рахункову палату України очолює сьогодні наш земляк Валентин Симоненко, зростання ролі цієї організації подвійно приємно.

Щодо питання охорони Чорного та Азовського морів, то зовсім нещодавно делегація Одеської області повернулася з Брюсселя. Там на конференції придунайських держав обговорювалися питання екологічної безпеки Дунаю. Україна перебуває у низов’ї цієї річки, що впадає у Чорне море. Багато в чому наша держава залежить від того, що відбувається у верхній частині Дунаю. Таким чином, ми бачимо інтереси, що перетинаються і стосуються і безпеки Дунаю, і Чорноморсько-Азовського басейну. Гадаю, з врахуванням нових двосторонніх відносин України та Російської Федерації, ми зможемо об'єднати зусилля для вирішення цього питання.