Постанову Кабміну про запровадження платних послуг у вищих навчальних закладах студенти сприйняли як комерціалізацію навчання. Позавчора тисячі молодих людей вийшли на вулиці великих міст з гаслом: «Освіта — не товар, університет — не базар». Попереджуючи подібні акції протесту в Одесі, начальник управління освіти та наукової діяльності облдержадміністрації Андрій Ткачук провів прес-конференцію, на якій запевнив: від нововведень виграють студенти, а не ВНЗ.

Андрій Ткачук висловив думку, що студенти просто не вчиталися у постанову Кабміну — і звідси стільки галасу. Без їхнього рішення ніяких нововведень не буде: навчальні заклади зобов’язані узгодити перелік платних послуг з органами студентського самоврядування. Тобто вчена рада кожного окремого ВНЗ має врахувати думку «свого» студентського профкому. І тільки зі згоди останнього запроваджуватиметься плата за ті чи інші послуги. Причому їх вартість також має бути обговорена двома сторонами — представниками студентства та ректорату.

Саме в цьому — у співпраці керівників вишів та профкомів — і вбачає «плюс» начальник управління освіти: «Ця постанова — крок до реальної автономії вузів, базованої на студентському самоврядуванні. Подібна система управління — передова, нею користуються найуспішніші виші США та багатьох країн Європи». На Заході студентство вже давно безпосередньо впливає на рішення вченої ради…

Перелік платних послуг, які можуть надавати ВНЗ (державної та комунальної форм власності), насправді існує вже тринадцять років — з постанови Кабміну 1997-го. Оновлення цього переліку, його доповнення, на думку Андрія Леонідовича, зумовлене об’єктивними причинами: «Задля покращення матеріально-технічної бази вишів державного фінансування суттєво не вистачає. Тому сьогодні в кращому стані знаходяться ті вищі навчальні заклади міста, які спроможні самостійно заробити гроші на своє утримання. Отже, нема нічого погано в тому, що вузи зможуть отримати додаткові кошти на свій рахунок. Треба тільки дати реальний механізм, за допомогою якого вони будуть спроможні це зробити».

Згідно з урядовою постановою платні послуги можуть надаватися у сферах освітньої, наукової та науково-технічної діяльності, міжнародного співробітництва, охорони здоров’я, відпочинку, дозвілля, туризму, фізичної культури та спорту, а також у сферах побутових, транспортних та житлово-комунальних послуг. Так, наприклад, порівняно з попередньою постановою перелік послуг в освітній сфері доповнений чотирма пунктами. Тепер гроші можуть запросити за участь у пробному зовнішньому незалежному тестуванні, складанні іспитів та заліків у разі переходу з іншого вишу (або відновлення) з предметів, які до цього не вивчалися, а також за проведення лабораторних занять, пропущених без поважних причин. Кошторис на видання та реалізацію навчальних посібників, методичної та наукової літератури ВНЗ також затверджуватимуть самостійно.

«Словосполучення «вузи зароблятимуть» — взагалі недоречне в даній ситуації, — вважає голова комісії Ради ректорів Геннадій Оборський. — Це, скоріше, компенсація тих витрат, яких виш зазнав, скажімо, закуповуючи реактиви для лабораторної роботи, на яку студент з якихось причин має з’явитися повторно. А «зароблятимуть» ВНЗ, як і раніше, за рахунок «контрактників».

Чи так воно буде — покаже час: до кінця жовтня виші мають узгодити свої плани щодо запровадження платних послуг із студентськими профкомами. «Зловживати наданими правами вищі навчальні заклади не зможуть, — заспокоїв Андрій Ткачук. — Існує ціла система органів — від правоохоронних до податкових, які слідкують за іноформуванням».

PS. Така ось відбулася прес-конференція. Вийшло досить кумедно: саме у день, коли наші чиновники від освіти захищали позицію уряду, Президент держави зажадав від Прем’єр-міністра скасувати норму про запровадження платних послуг у вишах.