Відбувся брифінг голови обласної ради Миколи Скорика, на якому він повідомив журналістам про перехід на роботу до Ради міністрів Автономної Республіки Крим на запрошення його голови Василя Джарти. І оскільки Партія регіонів одержала більшість у новому складі обласної ради, на пост голови на сьогоднішній сесії буде висунуто іншого представника цієї політичної сили. Сам Микола Леонідович у цей час буде брати участь у засіданні Верховної Ради АР Крим. Микола Скорик, проте, залишається депутатом Одеської обласної ради, має намір брати участь у роботі депутатських комісій та сесій.

Микола Скорик не став озвучувати прізвище свого можливого спадкоємця, хоча саме це питання цікавило журналістів найбільше. Але сказав, що найімовірніше збереже пост заступника Микола Андрійович Тіндюк.

Микола Скорик подякував усім виборцям, колегам, представникам ЗМІ за плідну роботу.

– Я – одесит, і, звичайно, хотів залишитися в регіоні, – підкреслив Микола Леонідович. – Але я – член Партії регіонів, член команди, солдат. І буду працювати там, куди направить партія. Увесь час роботи мені дорікали зайвим прагненням до компромісів, забуваючи, що у 2006 році ми будували альтернативну систему влади, – у країні перемогла одна політична сила, а в нашому регіоні – інша. І у своїй роботі ми, насамперед, намагалися мінімізувати негативний вплив центру на регіон. Нам вдалося таку альтернативну систему побудувати в більшості рад.

Говорячи про свою депутатську діяльність, Микола Скорик підкреслив:

– Раніше, як керівник ради, я не завжди мав право на свою точку зору. Тепер, як рядовий депутат, я таке право одержав.

На мій погляд, поряд із перемогою на минулих виборах, Партія регіонів зіштовхнулася і з проблемами. Перемогу ж здобули за рахунок мажоритарників. А за списками набрали менше, ніж у 2006 році.

Далі Микола Скорик вибачився перед тими своїми колегами, яких не зміг захистити, і цим гідним людям не знайшлося місця у новому складі обласної ради. Серед них і чудовий лікар, голова профільної комісії обласної ради з охорони здоров’я, довірена особа Віктора Федоровича Януковича на Президентських виборах Людмила Сергіївна Будяк.

– Я не дозволив собі вести дискусію на цю тему до оголошення результатів виборів, бо це могло піти на шкоду партії, – підкреслив Микола Леонідович. – Але мовчати далі не можна, оскільки в цьому разі рейтинг Партії регіонів й надалі знижуватиметься. А на нашому електоральному полі почнуть пастися вдавані союзники.

Як приклад Микола Скорик навів колишнього депутата Верховної Ради, керівника виборчого штабу Віктора Ющенка та обласної організації «Нашої України» Олексія Козаченка, який тепер став активним прихильником Партії регіонів.

На думку Миколи Леонідовича, це приклад людини, непослідовної у своїх політичних поглядах, яка віддає пріоритет винятково фінансовим інтересам. Серед більшості Партії регіонів у новому складі обласної ради є пройдисвіти та зрадники, які, зазначив М. Скорик, забудуть про інтереси своїх виборців за найменшої небезпеки. Микола Скорик відзначив також, що його конфлікт із деякими чиновниками облдержадміністрації не означає конфлікту з партією. Він готовий допомагати своєму спадкоємцеві на посаді голови ради. Крім того, відкриває громадську приймальню, де будуть працювати його помічники. І вже починає наступну виборну кампанію, яка будуватиметься не на мітингових незначущих фразах, а на конкретних справах.

Відповідаючи на запитання, чи переїде сім’я за ним до Криму, Микола Леонідович відповів, що збирається найняти там житло для дружини та молодших дітей. Старша донька навчатиметься далі в Одесі.

P.S. Колектив редакції газети «Одеські вісті» бажає Миколі Леонідовичу успіхів на новій відповідальній посаді. Йому – справжньому професіоналові, розумній, освіченій та інтелігентній людині надано високої честі попрацювати на благо жителів Криму. Василь Георгійович Джарти, який неодноразово опікувався нашою областю по лінії Партії регіонів, мав змогу оцінити здібності Миколи Леонідовича. Тому його вибір, звичайно, не випадковий. Ми щиро раді й тому, що Микола Леонідович залишається депутатом обласної ради. Він – одесит. А одеситів, як відомо, колишніх не буває.