У цивілізованих країнах сміттєпереробний завод — містотворчий чинник. Та й взагалі там ставлення до сміття інше. Смітник вважається скарбом, адже половину з викинутого туди можна відправити на переробку. Грамотний, господарський підхід до цієї справи скорочує енерговитрати на виробництво тих самих продуктів більше ніж удвічі. Тобто смітник — це джерело енергії… У нас цього начебто не розуміють. Принаймні, так виходить зі слів нашого земляка — професора Миколи Шемета, директора Українського науково-дослідного інституту біодинаміки.

На нещодавній прес-конференції він представив власний проект сміттєсортувального комплексу, «вкрай необхідного місту та області». Запропонований спеціалістом проект сміттєпереробних заводів був закінчений ще у 2007 році і пройшов усі необхідні науково-технічні державні експертизи. Своє «за» висловили Міністерство здоров’я та Міністерство охорони навколишнього середовища.

Авторська технологія сміттєпереробки Миколи Володимировича, закладена в основу роботи проектних заводів, цілком безпечна, екологічно доцільна. Шкідливі викиди та забруднення стічних вод — таких наслідків після її впровадження не буде. Певно, за це Європейська бізнес-асамблея при Оксфордському університеті присвоїла проекту «Європейський знак якості».

На думку спеціаліста, для вирішення «проблеми з душком» Одещині потрібно вісім сміттєпереробних заводів. З відходами міста та прилеглих до нього поселень (у радіусі 70 — 80 км) справляться і три.

Один з них — ТОВ «Еко-тріал» — розташовуватиметься в Овідіопольському районі, у Новій Долині. «На даний момент зібрані всі необхідні документи, щоб цей проект стартував, — розповідає Микола Шемет. — Нема тільки згоди керівників міста та області». За словами професора, голова ОДА Едуард Матвійчук перекинув цю справу своїм заступникам, а потенційні інвестори, яких уже назбиралося стільки, що хоч у чергу став, хочуть бачити лише першу особу області. Їх зрозуміти можна, враховуючи, що проект не з дешевих. Загальна вартість будівництва комплексів «під ключ» сягає майже 160 мільйонів євро…

Чому очільники Одещини не поспішають — не зрозуміло. Чи вони забули, що тільки в Одесі прописано близько мільйона осіб, кожна з яких щороку викидає чотириста кілограмів сміття? І що полігон «Дальницькі кар’єри», куди нині звозяться відходи, — не чорна діра, і він колись таки переповниться? Чи 55,6 мільйона гривень у рік, які приноситиме кожен такий завод, — копійки? І чи зайві 2650 робочих місць, які з’являться при них?

Відповідати, як завжди, нікому…