Українські політики нарікають на дірки в бюджеті, запевняють, що їх нічим закрити, у той час коли принаймні одне з рішень цієї проблеми давно існує: навіть невелике зниження рівня комп’ютерного піратства матиме значний позитивний вплив на економіку країни. Результати дослідження, проведеного Міжнародним альянсом виробників програмного забезпечення (BSA), свідчать: якщо рівень комп’ютерного піратства знизиться всього на 10 відсотків, ВВП України зросте на 586 мільйонів доларів. А це — еквівалент чотирирічної заробітної платні 39 тисяч учителів в Україні або півтори вартості одночасної реконструкції стадіону «Чорноморець» та Одеського аеропорту чи повної вартості одночасного будівництва «Донбас-арени» та стадіону у Львові до «Євро-2012»...

Якщо 10-відсоткове зниження піратства відбудеться за перші два роки 4-річного періоду, це, як мінімум, на 29 відсотків збільшить позитивний вплив на економіку, забезпечивши 755 мільйонів доларів ВВП та 116 мільйонів доларів доходів у дербюджет від сплати податків.

«Украй важливий той факт, що економічні вигоди від скорочення рівня піратства в галузі програмного забезпечення (ПЗ) залишаються в країні, — говорить Юрій Омельченко, керівник департаменту із захисту прав інтелектуальної власності компанії «Майкрософт Україна», голова комітету BSA в Україні. — Дослідження засвідчує, що на внутрішньому ринку залишається 61 відсоток додатково створеного ВВП».

В Одеського регіону є значний інноваційний потенціал і можливості для економічного росту. «Майкрософт Україна» має в південній столиці близько 100 партнерів, які забезпечують робочі місця для висококваліфікованих фахівців у сфері ІТ. Також тут розташовані офіси провідних вітчизняних розробників програмного забезпечення — SoftLine, Ciklum та NetCracker. Однак високий рівень піратства змушує розробників працювати на закордонних замовників, а продавці ліцензійного ПЗ і компанії ІТ-сфери не можуть створювати нові робочі місця і збільшувати відрахування до місцевих і державного бюджетів.

Одним із методів боротьби з крадіями інтелектуальної власності є програма «Таємний покупець». Вона регулярно проводиться по всій Україні компанією «Майкрософт Україна». Механізм її дуже простий, але працює безвідмовно: «клієнт» приходить у роздрібні точки з продажу комп’ютерів, цікавиться умовами придбання ПК, запитує, чи можуть на місці, «не відходячи від каси», встановити неліцензійне ПЗ або ж продати техніку з уже встановленими піратськими програмами… Щойно «покупець» чує схвальне «так», далі справа стає «карною»: за подібні речі компенсацію сплачуватиме не тільки власник магазину, а й «виконавець»-продавець.

Згідно з дослідженням, яке у жовтні охопило 837 точок продажу, найвищий рівень піратства зафіксовано у Вінниці (у 55 відсотках випадків пропонується встановити неліцензійне ПЗ), Миколаєві та Одесі — у 48 відсотках).

Втім, рівень розповсюдження неліцензійного ПЗ в Одесі є значно вищим, аніж відсоток точок продажу, де його пропонують. За даними Всеукраїнського агентства авторських прав, 75 відсотків компакт-дисків, проданих в Одесі минулого року, були піратськими.

Як запевнив генеральний директор «Майкрософт Україна» Дмитро Шимків, покупців піратської продукції карати не будуть: «Покупець в даному випадку теж жертва. До суду викликатимуть лише тих, хто справді винен: керівників компаній, які мають бодай одну копію неліцензійного програми, а також «рибу» меншу — веб-майстрів та веб-лікарів, що працюють «на себе» та встановлюють неліцензійну продукцію нашої компанії на дому».

Прикро, що доки пірати нашого часу отримують прибутки, бізнес в галузі ПЗ розвивається надто повільно. «Операції з ліцензійним ПЗ: продаж, обслуговування і підтримка — дуже важливе джерело прибутку для всієї IT-індустрії, — стверджує Дмитро Шимків. — За статистикою країн Центральної та Східної Європи, поки «Microsoft» від продажу програмного забезпечення отримує лише долар, компанії, задіяні у роботі з ПЗ, заробляють понад десять доларів».

З усього виходить, зусилля по боротьбі з комп’ютерним піратством — це інвестиції в завтрашній день української сфери IT та стимул росту вітчизняної економіки.