ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:
 
Sinoptik - logo

Погода на найближчий час



МОРЕ БЕЗ РИБИ?
16.12.2010 / Газета: Чорноморські новини / № 125(21166) / Тираж: 8525

Через погіршення екологічної системи Чорного моря значно скорочується популяція цінних сортів риби, заявив заступник директора Інституту біології південних морів з наукової роботи, доктор біологічних наук Юрій Токарев, посилаючись на результати нещодавньої експедиції щодо вивчення екосистеми, проведеної науковцями інституту.

«Ось до чого ми дійшли: тюлька, шпроти, хамса. Раніше були осетри, камбала, луфарі, кефалі. Це була основна риба. Скумбрії чорноморської нема. Хамса і шпроти становлять вже 90 відсотків запасів всієї риби, яка водиться в Чорному морі. Причина — перелов і варварське ставлення людини», — повідомив науковець, спілкуючись з журналістами у Севастополі. За його словами, «донними тралами варварськи збаламучується і нищиться все, що є на дні, де мешкають донні види риб, та сама камбала, якій нема де нереститися, знищується її місце проживання», повідомляє «Інтерфакс-Україна».

За останні 25 років, зазначив Юрій Токарев, вчені інституту вперше зробили комплексну зйомку всього шельфу від північно-західної частини Чорного моря до Керченської протоки. «У північно-західній частині було оцінено стан Філофорного поля Зернова — ділянки густо вкритої червоною водоростю філофорою. Це було постійне проживання філофори, вона була висотою до 70 сантиметрів на величезній площі близько 10000 гектарів, але тепер почала гинути», — повідомив він. За словами доктора біологічних наук, з 2008 року Філофорне поле Зернова оголошене державним заповідником. «Але тепер можна сказати, що ми запізнилися років на 10 — 15 з ухваленням цього рішення. Треба було одразу, на початку 1990-х бити на сполох і зробити цей крок», — констатував еколог. «У філофорі мешкали ракоподібні, певні види риб. Якщо цього немає, то немає і цих популяцій дуже важливих спільнот. Більше того, ми звернули увагу, як погано стали почуватися там мідії та інші молюски», — доповнив учений.

Причина такої ситуації, як вважає представник Інституту біології південних морів, полягає в тому, що в цій частині Чорного моря стали активно добувати газ і нафту, різко зросли вантажні потоки водного транспорту. Наразі там при глибинах 20 — 22 метри ходять судна з 70 — 80 — 100 тисячами тонн водотоннажності, гвинти яких баламутять весь донний осад, і течією це розноситься на досить велику відстань. «Унаслідок прозорість води різко зменшилася, сонячна радіація проходить набагато гірше, і філофора почала гинути», — повідомив Юрій Токарев.

Дослідження вчених, за даними заступника директора інституту, також засвідчили загальне погіршення екосистеми, особливо в прибережній частині, де «є масові стоки неочищених вод, стоять два флоти, де найбільш інтенсивний рух суден; все це протоки і прибережна частина». «Уздовж усього Південного берега Криму ми лише в одному місці, в Керченській протоці, виявили один екземпляр живої мулової мідії. Те, що ми побачили на дні за допомогою зйомок, нагадує швидше місячну поверхню. Це глибини близько 20 — 30 метрів. Раніше там була якась рослинність, молюски», — непокоїться еколог.

Відтак, на думку Юрія Токарева, в державі має бути єдине законодавство, єдиний ланцюг біологічних станцій і єдина схема моніторингу, постійного відстеження ситуації для подальшого реагування. «З одного боку добре, що на узбережжі Чорного моря будують багато нових готелів, кемпінгів, але з іншого — необхідно терміново вирішувати проблему очисних споруд», — підсумував доктор біологічних наук.

Автор: -

Пошук:
розширений

Одеський зоопарк
Одеський зоопарк розповів, скільки птахів вдалося врятувати після екокатастрофи
Одеський зоопарк підбиває підсумки великої рятувальної операції після екологічної катастрофи, спричиненої ворожим обстрілом наприкінці минулого року. Тоді через витік олії в море на одеському узбережжі постраждали сотні птахів, а до зоопарку доправили близько 300 забруднених пернатих. Завдяки зусиллям працівників зоопарку, ветеринарів, науковців і небайдужих одеситів частину птахів вдалося врятувати та повернути у природне середовище.

На Одещині для лелек створили ще 64 безпечні домівки
До Міжнародного дня птахів ДТЕК Одеські електромережі підбили підсумки екологічної ініціативи #Лелеченьки. У 2025 році енергетики встановили на Одещині 64 захисні платформи для гнізд білих лелек та допомогли орнітологам окільцювати 50 пташенят.

Останні моніторинги:
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса


© 2005—2026 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2026 S&A design team / 0.012