Пам’ятаєте щире побажання завбачливого стражденика — не доведи, Боже, жити в часи великих змін і реформ? Можна, звісно, посперечатися з таким ретроградом, який вважає за краще не напружуватися, триматися за старе, воно ж бо тобі відоме, до нього звик. Та чи розсудлива людина виступатиме проти новацій, змін, реформ, якщо її переконали, наскільки кращим буде життя, які то вигоди, переваги вони несуть? А якщо ні? Якщо всі ті зміни готуються тишком-нишком, обмежуються голими гаслами, не беруться до уваги ніякі інші варіанти, окрім якоїсь власної користі? Не вірячи в їхній глузд, люди протестують, не бажають їх сприймати, бо поки що не бачать переваг.

Приблизно така ситуація склалася у Біляївському районі. Занепокоїлися працівники шкільних їдалень, а це понад дві сотні осіб, переважно жінок. У чому річ? Реформатори в образі районної влади вирішили докорінно змінити організацію шкільного харчування.

Як було досі? У районі — 36 шкіл. 24 з них мають свої їдальні, де працюють за бюджетний кошт кухарі. Продукцію їм доставляють місцеві приватні підприємці. А в 12 школах повністю довірилися підприємцям-орендарям, теж тутешнім, які самі забезпечують постачання продуктів, готують страви на місці. При укладанні договорів обумовили вартість обідів. Незалежно від коливання цін на ринку обід повинен коштувати 7 гривень 20 копійок. Домовленостей дотримувалися. І школи, й орендарів їдалень цілком влаштовували дружні ділові стосунки, які складалися впродовж багатьох років, претензій, конфліктів не виникало.

Та нещодавно районна влада ошелешила підприємців: вирішено докорінно змінити систему шкільного харчування — закрити всі їдальні і централізовано розвозити по освітніх закладах обіди в термосах, які готуватимуть на одному з підприємств... Одеси. Подейкують, що це один з підрозділів громадського харчування НПЗ-«Лукойл». Ясна річ, мета, як на сьогодні, одна, «свята» — економія коштів і, на думку реформаторів, у значних розмірах.

«Якщо закрити шкільні їдальні, більше сотні осіб стануть безробітними, обладнання перетвориться на брухт. За орендовані підприємцями приміщення їдалень, із власноруч заробленої й виплаченої зарплати не надходитимуть кошти до районного бюджету», — написала в листі до редакції група підприємців-орендарів. Вони з болем розповіли як приводили ті їдальні, старі, напівзруйновані, до ладу, відбудовували, переоснащували їх за свій кошт, закупили все необхідне технологічне начиння, інвентар. Справно переказували всі належні платежі до бюджету. А головне — забезпечували вихованців початкової школи, інший пільговий контингент учнів свіжим безплатним харчуванням, що відразу від плити — до столу.

І ось тепер постали перед фактом суцільного скорочення. На початку грудня орендарів попередили, аби не запасали більше ніяких продуктів, бо з нового року діти харчуватимуться завезеною їжею у термосах.

Щоб з’ясувати ситуацію, телефоную начальникові управління освіти Біляївської райдержадміністрації Сергієві Терентьєву.

— Вважаю, запропонована реорганізація цілком слушна. Буде велика економія бюджету. І в зарплаті, і в комунальних платежах, утриманні обладнання. Але краще вам про все розкаже Наталія Іллівна Чорна. Вона у нас очолює комітет конкурсних торгів, — порадив освітянський керівник.

Жінка, відчувалося, одразу налаштувалася категорично.

— Знаю, пишуть вам відомі скаржники. Пооббивали пороги багатьох інстанцій. Звісно ж, зі своїх інтересів. Тепер буде один постачальник. Скоротиться на шкільному харчуванні дев’ять процедур.

Цікавлюся, хто ж цей щасливець, що вправлятиметься тепер за всіх. Конкретної відповіді не пролунало. Натомість було сказано, що на тендер зголосилося шестеро осіб. Нехай кожен доводить свої переваги. З термосами проблем не буде.

Одне слово, справа майже вирішена. Однак, як виходить зі слів авторів листа — підприємців Галини Левчук та Віолети Харитоненко, Наталія Іллівна дещо злукавила, адже хто той щасливець стало відомо ще до конкурсних торгів. Об’їжджаючи школи і заявляючи, що саме вона займатиметься новою справою, як і добором тих, хто роздаватиме їжу на місцях, фактично сама себе розкрила Зоя Непотенко.

Чому така перевага цій жінці, для багатьох у районі не секрет. Бо, як натякнули в розмові автори листа, за нинішньої влади, як зверху, так і знизу, все вирішують земляцькі, родинні, приятельські стосунки.

Та не будемо з’ясовувати, хто кому сват чи брат, кум чи заповзятий друг-приятель. Хоч, на жаль, це сьогодні багато важить. Зрозуміймо тих людей, які в цей нелегкий час позбавляються роботи, адже у них сім’ї, діти. Як їх переконати, що за умов, коли не сприймаються ніякі заперечення, альтернативи, під прикриттям економії — цієї модної і вигідної фішки — в руках надто зацікавлених не вийде чогось іншого, що одразу спрямує ту «ощадливість» на задоволення чийогось конкретного інтересу?

Що ж, як мовиться, воздамо хвалу економії і водночас серйозно подумаємо, на кого вона спрацює. Мала б, вочевидь, насамперед на дітей, аби краще, смачніше вони харчувалися. Чи ж буде так? Сумнівів більш ніж треба. Ось і в клопотанні членів батьківських комітетів біляївської, дальницької, яськівської, троїцької та інших шкіл, під якими підписи десятків осіб, міститься прохання до голови райдержадміністрації Олександра Орлова переглянути розпорядження «Про організацію харчування у школі». Пишуть: «На батьківських зборах школи нам було доведено, що харчування буде організовано шляхом підвезення їжі в термосах. Ми незадоволені таким рішенням. А як же здоров’я наших дітей?»

Справді, важливіше від економії все-таки здоров’я дітей. І хто доведе, що перемліла їжа з термосів смачніша, а головне — корисніша і безпечніша, ніж та, що готується на місці, шлях якої — від шкільної плити прямо до столу. Не перебовтана в дорозі в отих термосах, що везтимуть з Одеси. До деяких шкіл бовтатиметься вона понад сотню кілометрів і чи вчасно ще й доставиться. А як за негоди, поламки машини, у час бездоріжжя? І ще парадокс: діти харчуватимуться в Біляївському районі, а за санітарними стандартами страв, виявляється, наглядатиме санепідемстанція Суворовського району Одеси. Своя, біляївська, тут ні при чому?

Як слушно заявляють автори листа, батьки: хто доведе, що куплені в одеських супермаркетах, на базах, хтозна звідки завезені продукти доброякісніші, ніж ті, що вирощують фермери, приватні господарі в районі і доставляють до шкільної кухні прямо з городу, ферми?

Хотілося б дуже підприємцям, а вони народ тямущий, аби їх усе-таки переконали в очікуваній економії. Найбільше цікавляться ті, хто орендував приміщення шкільних їдалень. Яка на них економія? Адже вони повністю забезпечували дітей, самі оплачували оренду, комунальні платежі, інші належні податки, були на самоокупності, і все це надходило до районного бюджету. То чому б не домовитися про альтернативну? Залишили б 12 шкіл за підприємцями-орендарями, а решта, де нема своїх кухонь, харчоблоків, нехай переходять на термосне обслуговування. Можна б тоді й порівняти, де воно краще.

Але районні посадовці вважають, що «термосуватися» мають усі 36 шкіл, у яких харчуються майже п’ять тисяч дітей. Можна їм поспівчувати, як вони користуватимуться отим гнучким, таким незручним навіть для дорослих (що й казати про дитячі руки), одноразовим посудом.

— Власне, оголошеним тендером усіх нас одразу й задавили, — сумно додала Галина Левчук. — Досі такого не було. А тепер маєш заявити заставу в 200 тисяч гривень, 5 машин для розвезення, 300 термосів. Чи багатьом це під силу? Явно, все робилося «під когось» і дуже конкретного.

Цілком резонно звернулася до біляївського міжрайонного прокурора інша група підприємців — фізичних осіб. Вони скаржаться на очевидні порушення законодавства щодо здійснення державних закупівель та порядку харчування у навчальних закладах з боку комітету конкурсних торгів Біляївського райуправління освіти. Серед тих порушень — ігнорування Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затвердженого наказом Мінохорони здоров’я та Міносвіти від 1 червня (День захисту дітей!) 2005 року за № 242/329. А там записано, що харчування школярів забезпечується безпосередньо у цих закладах. Із закладів громадського харчування страви можна поставляти за відсутності їдальні, харчоблоку. При цьому слід складати відповідні угоди за погодженням з територіальною установою санепідемслужби, себто на території обслуги якої діти харчуються.

Як зазначають скаржники, тендерний комітет порушив терміни і процедуру торгів для подання пропозицій учасниками цих торгів. Без будь-яких обґрунтувань ці строки були скорочені вдвічі.

А ще ображених не полишає думка, що за такої політики комітету з конкурсних торгів управлінням освіти Біляївської райдержадміністрації було штучно послаблено конкуренцію в закупівлі товарів, робіт і послуг за державний кошт. Тож і вельми сумніваються, що ті кошти справді підуть за призначенням, не уникнуть нецільового, неефективного використання. На шкоду державі, школам, а найголовніше — дітям, на яких так настирно прагнуть заощадити.

До речі, прихильники термосів твердять, що в армії, мовляв, давно перейшли на такий метод доставки їжі. Не втямлять реформатори суттєвої різниці між дорослим солдатом і малим хлопчам та дівчам початкової школи. Та хіба можна всіх під одну гребінку?