Ізмаїльський архів – один з найпотужніших на південному заході нашої області. За увесь час його існування у ньому накопичено близько 300 тисяч одиниць зберігання у 2493 фондах. Щодня зі своїми запитами сюди звертаються жителі не тільки Ізмаїла та району, але й із сусідніх міст і сіл. Оскільки тут зберігаються документи і тієї пори, коли Ізмаїл був обласним центром.

– Тільки за нинішній рік було виконано близько 800 заявок щодо запитів громадян, – говорить директор архіву Алла Василівна Галкіна. – З них близько 30 – тематичні. Тобто, це довідки, що стосуються історії організацій, підприємств, населених пунктів. Причому підкреслю – цим видом роботи нам доводиться займатися все частіше. Тому що останнім часом наші люди все частіше замислюються про минуле. Стало модним створювати місцеві музеї. У цьому контексті у самому слові «мода» я не відчуваю негативу. А бачу головне – зацікавленість людей довідатися докладно про минуле, без якого не побудувати майбутнього! Зростає інтерес і до генеалогічних питань. За минулий рік звернулося 55 чоловік з проханням допомогти у відтворенні свого генеалогічного «древа», довідатися побільше про своїх дідів-прадідів, про походження своїх прізвищ.

За словами Алли Василівни, праця архіваріусів дуже скрупу­льозна. І не кожен витримає постійне «длубання» над безліччю різних документів. Адже для відпрацьовування довідок пра­цівникам архіву було видано 485 описів фонду, близько 34 тисяч справ, переглянуто понад 3,4 мільйона аркушів. І все це треба було проаналізувати, звірити, систематизувати. Але архівісти (а у колективі всього 12 чоловік) намагаються працювати з душею і любов’ю до справи. Тому що постійно усвідомлюють свою причетність до плину часу, важливість і необхідність своєї роботи для збереження Пам’яті.

Додамо – архівісти Ізмаїла тісно співпрацюють з міськими музеями, бібліотеками міста і району, національними громадами та громадськими організаціями. Не так давно за сприяння архіву видрукувано монографію про російських старообрядців на Дунаї.

Ізмаїльський історико-крає­знавчий музей Придунав’я опублікував два випуски «Крає­знавчого вісника» і готує до видання третій. І ця робота не обходиться без різнобічної допомоги архіву.

– Ми живемо у плині часу, не завжди усвідомлюючи, як майбутнє мимо волі, стає минулим. І осідає в архівах безліччю документів. Наша робота саме у тому і полягає, щоб зберегти ці документи. Зберегти заради Пам’яті, заради того, щоб знати своє минуле, берегти його і навчатися на його уроках.

Так сказала Алла Василівна Гал­­кіна в останній день вересня нинішнього року, коли Ізмаїльський архів відзначав своє сімдесятиріччя.

З професійним святом Вас, ша­новні архівісти!