Передноворіччя ознаменувалося для нас незвичними діями влади: «нові» політики викликають до прокуратури «старих», тобто недавніх. Луценко, Турчинов, Тимошенко й інші. Всього зо два десятки. Проте мені не віриться, що хтось, хто справді винен, буде покараний. Чому? Бо пригадала слова героїні одного фільму, котра сказала своєму чоловіку — колишньому чиновнику таке: «Політики, подібні до вареників у мисці. Підтрясеш — одні нагорі, ще раз підтрясеш — інші». Точно підмічено: якогось певного постійного місця у них нема.

Саме тому ніхто нікого по-справжньому не покарає. Все це лиш видимість. Бідного Луценка лають, мовляв, дав своєму водієві звання підполковника, величезну пенсію, квартиру. Що ж тут дивного? Водій надто багато знав про свого патрона. Як знають про своїх пасажирів-високопосадовців сотні таких же водіїв (чим не привід пересісти на велосипеди?!). Переконана: чесних політиків у нас нема — ні старих, ні нових.

Тепер — про їхніх дітей. Щоразу газета «Сегодня» розповідає про чад наших владоможців та олігархів. Які вони розумні, талановиті! До вищих навчальних закладів вступають з першого разу й, зрозуміло, на бюджетні відділення. Втім, більшість з них здобувають престижну освіту за кордоном. «Гірший» варіант — Київський інститут міжнародних відносин.

Навчайтеся на здоров’я! Але для чого про це писати в газетах? Діти, як діти. Серед елітних талантів не більше й не менше, ніж серед звичайних рядових студентів. Та й поводяться всі по-різному. Часто не надто переймаються навчанням, знаючи, що й так матимуть гарні дипломи, прекрасну роботу. Тому можна пити шампанське по дев’ять тисяч гривень за пляшку, «тусуватися» у нічних клубах, куди тільки вхід коштує більше, ніж три за­р­плати лікаря, відпочивати на заморських курортах, постійно міняти «іномарки»...

А що, татусі все оплатять. Де візьмуть гроші? У наших батьків, які, відпрацювавши по кілька десятиліть, на старість змушені жебракувати. У недоброї пам’яті дев’яності роки татусі хапали хто що міг — заводи, колгоспи, пароплави, фабрики. Потім все це перепродувалося за грубі гроші — так постала нова буржуазія. Здрастуйте!

Тугі гаманці, рахунки в закордонних банках плюс депутатська недоторканність — чому б не жити, не робити все, що заманеться? І про діток своїх приємно прочитати в газеті всіляку похвальбу. Як не пропасти поміж ними звичайним студентам? Останнім часом їм зменшили стипендії, ліквідували пільги на проїзд в автотранспорті, бракує місць у гуртожитках. Тільки це не цікавить ані політиків, ані тих, хто вихваляє їхніх елітних нащадків.