![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
|
Море — Що залишимо майбутнім поколінням
22.01.2011 / Газета: Одесские известия / № 7(4134) / Тираж: 23655
Багато хто ще пам’ятає часи, коли вітчизняні науково-дослідні інститути і виробничі об’єднання були рушійною силою промислового виробництва та будівництва, впровадження нових технологій і випуску конкурентоспроможної продукції. Але з переходом на ринкові рейки економіки галузева наука виявилася нікому не потрібною. Тому багато які НДІ наказали довго жити, а їхні висококласні фахівці або перепрофілювалися, або пішли торгувати. Причому імпортною продукцією, яка займає левову частку українського ринку. Рідкісним винятком є Державний науково-дослідний інститут «ЧорноморНДІпроект» – структурний підрозділ морегосподарського комплексу України. Його в не найкращі роки очолив Сергій Нікулін, який присвятив усе своє життя роботі у сфері морського та річкового флоту. – Буквально кілька місяців тому ми відзначили вісімдесятиліття нашої установи, – розповідає Сергій Георгійович. – До розвалу СРСР інститут був однією з філій такої потужної структури, як «СоюзморНДІпроект», і спеціалізувався на проектуванні та будівництві великих морських споруд у Чорноморсько-Азовському і Дунайському басейнах. Щоб читач міг уявити, що залишили майбутнім поколінням фахівці інституту, назвемо хоча б спроектовані та споруджені ними Іллічівський морський торговельний порт та Іллічівський судноремонтний завод, порт Южний, Одеський морський вокзал, а також реконструйовані причали Одеського, Маріупольського, Миколаївського, Херсонського, Ізмаїльського, Ренійського, Ялтинського та інших портів. І це далеко не повний перелік. Бо діяльність інженерів «ЧорноморНДІпроекту» поширювалася на регіони і держави, які входили до сфери впливу Радянського Союзу. Співробітники інституту працювали у країнах Перської затоки, на Кубі, у Сирії, у В’єтнамі, на Чорному континенті. Характерно, що результат їхньої праці – не тільки морські та берегові споруди, але й цілі житлові масиви. – Справді, у нашого інституту багата історія, якою ми по праву пишаємося, – далі веде Сергій Георгійович. – Я хотів би особливо підкреслити, що багаж, накопичений протягом десятиліть, допомагає нам вижити за нинішніх непростих умов, так само як і освоєння сучасних технологій проектування і будівництва. Головне ж наше надбання – це висококваліфіковані фахівці з усіх напрямів діяльності, серед яких 5 академіків і 6 членів-кореспондентів Міжнародної академії наук екології, безпеки людини і природи, 1 доктор технічних наук і 8 кандидатів технічних та економічних наук. Звичайно, час вносить у життя свої корективи. Не уникнув цього і колектив «ЧорноморНДІпроекту». Якщо, наприклад, за часів СРСР тут працювали понад тисяча фахівців, то наразі їх близько чотирьохсот. – Водночас ми готові виконати будь-які завдання з проектування нових портів і реконструкції вже наявних, – констатує Сергій Нікулін. – Основною нашою «ударною силою» виступають понад 10 відділів, які виконують свої специфічні функціональні завдання. А їх, у свою чергу, очолюють досвідчені менеджери. Відповідають за роботи наші регіональні менеджери – ГІПи (головні інженери проектів). Важливо відзначити, що серед фахівців інституту є ветерани, люди середнього і молодшого віку. Деякі з них ведуть об’єкти по 30-40 років, а отже, вивчили їх досконально. Проте, за словами директора, відчувається дефіцит фахівців середньої ланки. Багато хто з них залишили Одесу та країну, решта перекваліфікувалися. – Крім робіт із гідротехніки та берегової частини морських споруд, підрозділу інституту займаються архітектурою та будівництвом, геодезією, електротехнікою, електрозв’язком і, нарешті, екологією. Тому без зайвої скромності можу сказати, що ми можемо і виконуємо весь комплекс робіт за всім проектом. І це дуже важливо в нинішній ситуації, бо інжинірингових компаній багато, але не всі вони відповідають вимогам замовника. Саме наявність класних фахівців, висока якість виконуваних робіт, зароблений роками авторитет дозволили інституту розширити географію своєї діяльності. – Зараз ми освоюємо північ Російської Федерації, – говорить Сергій Нікулін. – До цього працювали на Далекому Сході, у порту Східний, завершуємо проект на Сахаліні. Крім того, ми почали працювати на Каспійському морі, зокрема, у Туркменії, де за нашим проектом споруджується нафтокомплекс. Спроектували самотужки декілька комплексів і порт на Балтиці. Буквально цими днями інститут відвідав заступник директора з розвитку порту Поті, який цікавився ходом робіт із розвитку цього підприємства, а також відновлення частини причалів, які проводять наші фахівці. За словами Сергія Нікуліна, розвитку морської інфраструктури у цих країнах сприяє прихід іноземних інвесторів, їхнє прагнення спрямувати вантажопотоки у потрібному їм напрямку і, як результат, розширити свій бізнес у нових регіонах Земної кулі. Завдяки таким інвесторам фахівці інституту працюють в усіх портах України. Планується великий обсяг робіт на Дунаї. – Нас далі переслідують наслідки нещодавньої фінансово-економічної кризи, – говорить Сергій Георгійович. – Але, на щастя, у країні вже намітилися позитивні тенденції. Відчутні вони і у нашому регіоні. Нас тішить, що в команді губернатора працюють Людмила Варавва, Петро Хлицов, Олександр Ілько та Олексій Шашук, які добре знають проблеми морського бізнесу загалом і морегосподарського комплексу регіону зокрема. І це вселяє у співробітників інституту великі і, сподіваюся, виправдані надії. Автор: Анатолій МИХАЙЛЕНКО
|
Пошук:
![]() Сергій Токарєв
Центральна та Східна Європа (ЦСЄ) має сильні сторони, які роблять з неї серйозного конкурента на світовому ІТ-ринку. Загальний обсяг стартап-екосистеми з 2014 року виріс у 15,5 рази в порівнянні з країнами Західної Європи. Але через брак відданих менторів і релокацію засновників стартапів регіон все ще залишається обмеженим. ІТ-бізнесмен та інвестор Сергій Токарєв розповів, як ЦСЄ мусить діяти, аби стати потужним стартап-хабом.
![]() Балет «Снігова Королева» на музику Туомаса Кантелінена у постановці творчої команди театру надихає, зворушує і повертає віру в казку маленьким і дорослим глядачам та не втрачає актуальності попри свою холодну назву — ні в спеку, ні коли на вулиці сніжить. Адже його сенси — поза сезоном і поза часом: про силу любові, яка здатна розтопити будь-яку кригу, про вірність, вибір серця і шлях крізь випробування.
Останні моніторинги:
00:00 18.12.2025 / Вечірня Одеса
00:00 18.12.2025 / Вечірня Одеса
00:00 18.12.2025 / Вечірня Одеса
00:00 18.12.2025 / Вечірня Одеса
00:00 18.12.2025 / Вечірня Одеса
|
||||||||||||||||
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2026 S&A design team / 0.017 |