Саме стільки, за свідченням одесь­ких залізничників, їх вияв­лено в портах за 2010 рік.

Пошкодження були не зумисні, а сталися при розвантаженні сипучих матеріалів грейферним краном. Невеселий прогрес: це – на 341 вагон більше, ніж торік.

Причину залізничні експерти вба­чають у тому, що в портах часто вико­ристовуються види розвантаження, що не стикуються із державним стандартом загальних вимог. Так, від­стань між вантажозахватним органом і вагоном при переміщенні не повинна бути меншою, ніж 0,5 метра, а остаточне розвантаження треба провадити вручну. Чому в житті не так, як за законом?

Після пошкодження грейферним ковшем кузов вагона втрачає свій ресурс, пришвидшуються корозійні процеси від потрапляння вологи на металеву поверхню.

Тому термін служби піввагонів, що має сягати 33 років, значно скорочується. Через пошкодження рухомого скла­ду проввдяться багаторазові від­новлювальні кузовні роботи, що тягне за собою фінансові збитки. Для того, щоб відремонтувати один пошкоджений піввагон, Одеська залізниця витрачає від 594 грн до 1500 грн.

Найбільше скарг на роботу станції Чорноморської де докери ТОВ «ТІС» пошкодили 372 вагони. На станції Бе­реговій працівники морського тор­говельного порту Южний пошкодили 255 вагонів. Не краща ситуація у Ізма­їльському, Іллічівському та Одеському портах: на кожному з підприємств пошкоджено близько 200 вагонів.