За підсумками минулого року в сфері сільського господарства Ренійський район посів останнє місце в обласному рейтингу. Із цього приводу відбулася серйозна розмова голови райдержадміністрації, депутата Одеської обласної ради Дмитра Макосія з керівниками та провідними фахівцями сільгосп­підприємств.

За інформацією в.о. начальника управління агропромислового розвитку Маргарити Іванової, за останні п’ять років у районі поголів’я ВРХ знизилося у 2,6 раза, свиней – в 1,5 раза, середня врожайність зернових ось уже два роки поспіль становить усього 16 центнерів з гектара. Минулого року сільгосппідприємствами району вироблено всього 5 тонн овочів – вважайте, одна машина. У південному районі не залишилося жодного саду.

Судячи з річних звітів, сім із дванадцяти великих сільгосппідприємств району вийшли зі збитками. За даними управління агропромислового розвитку райдержадміністрації, загальна заборгованість аграріїв з прибуткового податку становить близько 3,6 млн грн. Загальна ж кредиторська заборгованість – 20 млн грн.

Якщо вірити даним статзвітності, у більшості сільгосппідприємств працівникам не виплачується мінімальна заробітна плата. Особливо «відзначився» СВК «Дунай» у селі Орлівці, працівники якого одержували минулого року у середньому по 423 грн на місяць. Лише в трьох підприємствах середня зарплата перевищує 1 тис. грн на працівника – ВАТ «Придунайський», СВК «Новосільське» і ВАТ «Перше Травня».

І останній штрих до портрета: у Ренійському районі 20% пайовиків не одержали оплату за оренду землі. За словами М. Іванової, лише третина підприємств сповна розрахувалися із власниками земельних сертифікатів. Що примітно: переважна більшість виробників розраховувалися зі своїми пайовиками за завищеними цінами. Так, ВАТ «Перемога» минулого сезону реалізувало зерно в середньому по 0,76 грн за кілограм, а своїм пайовикам – по 1,2 грн. Але всі рекорди побив СВК «Долинське»: за середньої ціни продажу зерна 1,41 грн, своїм рідним пайовикам, землю яких експлуатують, продавали по 2,43 грн! Не дивно, що до голови райдерж­адміністрації ходять делегації ходоків із села Долинського із проханням врятувати від сваволі.

Д.І. Макосій зажадав від керівників підприємств найближчим часом провести збори та відзвітуватися перед людьми. А розповідати є про що. Якщо у 2004 році в підприємствах району значилося основних коштів на 62 млн грн, то зараз залишилося на 36 млн. Тобто, майнові паї колишніх колгоспників «схудли» майже удвічі! Нову техніку купували лічені підприємства. За інформацією головного державного інспектора обласної інспекції технагляду Дмитра Петрова, основну частину техніки, яка працює на полях Ренійського району, було куплено у 1984 – 1992 роках. За роки незалежності придбано лише 60 тракторів. За останні десятиліття в районі з’явилося всього 7 нових комбайнів. Що стосується сільгоспінвентаря, то тут стан справ ще гірший – переважно використовується старий. «На якому ж рівні провадяться агротехнічні заходи?» – запитує інспектор технагляду.

Перед аграріями виступив начальник Болградського міжрайонного управління зрошувальних систем Семен Плачков, який відзначив, що в Ренійському районі є реальна можливість зрошувати близько 7 тисяч гектарів землі, однак останнім часом цей потенціал використовувався всього на 3 – 14%. Значимість зрошення в Буджацьких степах, у зоні ризикованого землеробства неможливо переоцінити.

Підбиваючи підсумок, Д. Макосій відзначив: так, сільгоспвиробники поставлені у дуже складні умови, однак в інших районах є підприємства, які зуміли організувати виробництво, причому, на якісно новому рівні. Багато залежить від керівника та команди фахівців, яку він підбере – підкреслив керівник району.

Хочеться сподіватися, що ця серйозна, а для деяких керівників і не зовсім приємна розмова, стане точкою відліку нового часу, і аграріям південного ра­йону вдасться мобілізувати сили для виходу із кризи.