Сучасний ринок харчової продукції, який пропонує покупцеві дивовижне розмаїття товарів, таїть у собі одну дуже серйозну небезпеку. Смакові якості, на які «підсаджуються» споживачі, найчастіше формуються за рахунок підсилювачів смаку, добавок, розпушувачів, консервантів.

Суперечка про те, наскільки вони безпечні для організму людини, іде давно. Прихильники нових компонентів у продуктах харчування наполягають на недоведеності їхньої прямої шкоди для здоров’я людини. Їхні супротивники сповідують інше правило: що більше синтетичною, штучною стає їжа, то складнішим стає процес її засвоєння. Як наслідок – гастрити, виразки, кишкові кровотечі, пухлини. У нашому регіоні дослідженнями складу продуктів, що потрапляють на наш стіл, займається дослідна лабораторія харчових продуктів і продовольчої сировини ДП «Одесастандартметрологія». Лабораторія акредитована на відповідність міжнародному стандарту ДСТУ ISO/IEC 17025. Вона має у своєму розпорядженні унікальний австралійський атомно-абсорбційний спектрофотометр для визначення токсичних елементів – цинку, ртуті, кадмію, миш’яку, свинцю, міді; японські хроматографи, які «вичисляють» харчові добавки, – підсолоджувачі, барвники, кофеїн, консерванти, наявність залишкових кількостей пестицидів і мікотоксинів.

Персонал лабораторії має методики, за до­помогою яких можна визначити, чи фальсифіковані олія та вершкове масло? Ні для кого не секрет: багато підприємств-виробників намагаються здешевити виробництво цих продуктів, додаючи у них дешевші види олій – пальмову та кокосову. Відповідно до нових стандартів, така продукція вважається фальсифікованою.

– За останні роки ми стали набагато більше працювати на договірній основі з такими підпри­ємствами, як «Макдональдс», гіпермаркети «Реал», «Метро», «Таврія-В», – розповідає завіду­вачка лабораторії Ніка Дмитрієва. – Це міні-виробництва, кулінарні цехи, які виготовляють салати, напівфабрикати, другі страви. Продукцію, яку вони готують до реалізації, ми перевіряємо за мікробіологічними показниками. Крім того, зразки перевіряються за показниками безпеки – на наявність токсичних елементів, пестицидів і мікотоксинів. Я працюю у лабораторії з 2000 року. І можу відзначити, що все частіше представники різних підприємств, які випускають харчову продукцію, звертаються по консультації. Це свідчить про те, що нас уже сприймають не як перевіряльників, а як помічників.

Торік у лабораторії перевірили 7114 зразків. Нестандартних, тобто таких, що не відповідають вимогам технічної документації, виявилося 5%. Про результати виявлених невідповідностей повідомлялося підприємствам-виготовельникам продукції. Якщо їхні керівники запитували про причини відхилень у мікробіологічних показниках, то працівники лабораторії радили більше уваги приділити дотриманню санітарних норм з боку персоналу.

З лабораторією щодо частини мікробіологічних випробувань активно співпрацює і міжнародна компанія «SGS», яка займається незалежною експертизою, сертифікацією та лабораторними дослідженнями.

Тож можливості для контролю безпеки харчової продукції є. Головне, щоб держава посилювала заходи, які змушують підприємства, що випускають і реалізують товари, відповідати за це.