Мабуть, вперше за багато років розмова на колегії Арцизької райдержадміністрації була такою нервовою і безкомпромісною. Район, який посів за загальними показниками 2010 року четверте місце в області, а за ключовими позиціями – бюджетом, фінансами, сільським господарством – перше, у січні-лютому позиції за не менш важливим показником здав. Відсоток виконання плану щодо податку на доходи фізичних осіб не дотягнув і до 100. Усього на 52 тис. грн. На ту суму, яку хтось в залі повважав «несерйозною». Але вона змусила заговорити про виконавчу, фінансову дисципліну досить великого числа сільгосптоваровиробників. Через їхню безпосередню провину Арцизький район опинився серед тих, які не виконали це завдання. Цей факт можна вважати швидше за все винятком, тому що район за межі п’ятірки лідерів рідко виходив. Саме тому те, що сталося, і розцінюють як НП районного масштабу. Адже ще торік темп зростання цього податку стосовно до 2009-го склав 22 відсотки. Але досягти це вдалося тільки завдяки спільним зусиллям, зокрема – робочих комісій, які «пропускали» через себе кожного сільгоспвиробника. І в жодному разі не дисциплінованості останніх, привчених платити податок не за Законом, а за дзвінками-нагадуваннями. У тому ж лютому за один тільки останній день місяця надійшло 126 тис. грн на доходи фізосіб податку. На цьому тлі відсутні 52 тис. грн становлять суму, яку вільно міг внести середньої руки фермер. Але в тому-то і справа, що сільгосптоваровиробників, на яких у цьому плані можна покластися, – лічені одиниці. Решта реагує лише на одну методу – натиск. Натиснули – заплатив податок. А якщо ні – то і не заплатив. У той час, як у сусідніх районах – Тарутинському, Татарбунарському – у січні-лютому темп зростання ПДФО склав понад 20 відсотків.

– То чим вони кращі за нас? – поставив правомірне запитання начальник фінансового управління райдерж­адміністрації Дмитро Дмитрович Ченков. – Адже врожай зібрали дуже непоганий.

Звичайно, у згаданих районах немає такої роздробленості господарств, як у Арцизькому: тут 33 відсотки землі обробляються домовласниками-одноосібниками, що не піддаються обліку. А це не багато не мало 17 тисяч гектарів. Ну який фермер, скажіть на милість, з 80-річної бабусі? Тим часом, на території Павлівської сільської ради значиться 75 фермерів! Як вже тут зрозуміти, де чия земля? А от у Деленах усю землю узяло під оренду велике фермерське господарство «Деленське». Тож роботи тут і сільським головам, і землевпорядникам хоч відбавляй. При цьому, що вона успішніша, то менше проблем із середньомісячною заробітною платою. Щодо цього показника на сьогодні Арцизький район посідає 24-те місце. Деякі «розумні» керівники умудряються показати середню зарплату свого господарства навіть нижчу за мінімальну. Чому? Відповідь проста: що вища зарплата, то вищі й відрахування податку. Неврахованої землі в районі теж усе ще багато. І зарплата в конвертах – факт аж ніяк не поодинокий. За влучним зауваженням голови районної ради І. Бузіяна, «якщо добре покопатися, проаналізувати, то в ра­йоні є не менше півтора мільйона гривень резерву. Гроші лежать під ногами. Треба не полінуватися і підняти їх». Іншими словами, належить розібратися багато в чому, зокрема і з землею, що за межами населених пунктів.

І хоча факт недовиконання плану щодо податку фізичних осіб для Ар­цизького району можна вважати винятком із правил, на колегії це до уваги не брали.

– Повторення того, що сталося, не буде, – сказав голова райдержадміністрації Олександр Миколайович Малєв, звертаючись до сільських голів. – Пропоную працювати єдиною командою. І давайте пам’ятати: за нами люди з їхніми проблемами і надіями.