Як повідомляла «Чорноморка», 21 березня під Кабінетом Міністрів відбувся десятитисячний мітинг освітян. Педагоги з’їхалися до столиці з усіх куточків країни, аби нарешті домогтися виплат 20% надбавки та внесення змін до Єдиної тарифної сітки.

Влада відреагувала швидко: 22 березня відбулося засідання уряду, на якому обговорювалися проблеми працівників освіти. Наразі постанова, яка задовольнить вимоги педагогів, видана. Та якщо найближчим часом влада не виконає свої «обі­цянки», освітяни знову зберуться на мітинги. Про це на прес-конференції повідомила голова Одеської обласної організації профспілки працівників освіти та науки Ніна Дубовик.

Торік указом Віктора Януковича «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні», проблеми освітян мали вирішитися. Щоправда, на його виконання в держави не виявилося грошей. Принаймні такі пояснення отримувала галузева профспілка. Терпець уві­рвався: якщо вчитель працює на одну ставку, то йому нічого їсти, а якщо працює на дві, то йому ніколи їсти… З Одеської області до Києва поїхало 100 педагогів.

За словами Ніни Олександрівни, освітяни навіть не вимагають того, що їм належить за законом: «Згідно із законом про освіту, середній оклад вчителя повинен бути не нижчим за середню зарплату працівника промисловості, а викладача вищої школи — не нижчим за подвійну зарплату промисловця. За офіційними даними, в січні цього року середня за­р­плата працівника промисловості становила 2747 гривень, а працівника освіти — 1720, тобто держава не додала освітянину 927 гривень».

Така математика зі знаком «мінус» для вчителів існує вже п’ятнадцять років — саме стільки існує закон про освіту в сучасному вигляді. Отже, увесь цей час педагоги отримували зарплату, яка не відповідала нормам закону. «Якщо порахувати, скільки держава не доплатила викладачам тільки за останні два роки, вийде чимала сума, — продовжує профспілковий лідер. — Наприклад, вчитель першої категорії мав отримати на 16935 гривень більше, а доцент ВНЗ — на 26266 гривень».

У Києві освітяни не згадували 57-у статтю закону про освіту, а вимагали лише внесення змін до Єдиної тарифної сітки та розширення виплат 20% надбавок. «Зміни до Єдиної тарифної сітки необхідні, тому що зарплата вчителя-початківця — 613 гривень, що нижче від мінімальної заробітної плани, яка становить сьогодні 941 гривню, — аргументує Ніна Дубовик. — Не може такого бути, щоб молодий спеціаліст отримував менше прибиральниці». Несправедливим освітяни вважають також 20% надбавку «за престижність педагогічної праці», яку зараз отримують тільки вчителі. «А як же дошкільні та позашкільні працівники?» — риторично запитує Ніна Олександрівна.

Підсумки всеукраїнської акції протесту вчителів підведуть на наступній президії профспілок освітян, яка відбудеться 18 квітня. Якщо до цього часу постанова, на яку так розраховують педагоги, не «запрацює», масові акції протесту відбудуться знову.

Замість P.S. З 25 по 27 березня Інститут Горшеніна провів телефонне опитування на тему: «Протестні настрої українців». Усього методом випадкової вибірки було опитано тисячу респондентів у всіх обласних центрах країни, у Києві та Севастополі віком старше 18 років.

Більшість українців (77,6%) ви­словила підтримку всеукраїнської акції протесту вчителів. При тому кожний десятий опитаний (10,8%) ставиться до цієї акції байдуже, а є й такі (3,2%), що засуджують її. Де­хто (8,4%) взагалі не чув про неї.

Опитування показало, що половина українців (48,5%) не готова брати участь у будь-яких акціях протесту. Натомість майже така ж кількість респондентів (45,3%) висловила готовність до протестних дій. Вагаються щодо цього 6,2% опитаних.

О. М.