З нагоди 170-ліття від дня народження видатного літературознавця, етнографа, біографа, бібліографа, видавця і громадського діяча Михайла Федоровича Комарова (1844—1913) вийшов у світ каталог «Бібліотека М.Ф. Комарова». Цю лепту у дослідження його творчої спадщини зробили співробітники відділу рідкісних видань і рукописів ОННБ ім. М. Горького Наталя Бродецька та Надія Яцун.

В основі каталогу — фонди «Горьківки» та приватного зібрання колекціонера і краєзнавця Тараса Максим’юка. Усього тут міститься 1262 бібліографічні описи видань з бібліотеки Комарова, з яких 1282 виділені в окрему колекцію і знаходяться у відділі рідкісних видань і рукописів бібліотеки. Запропонований науково-бібліографічний опис видань враховує не тільки основні, але й факультативні елементи (автори передмов, післямов, приміток, бібліографічні списки, покажчики тощо). Упорядники звертали увагу на книгознавчий аспект: враховувалися дарчі написи та помітки, автографи подано з дотриманням орфографії напису; з метою розкриття змісту книжки наводилися назви статей та прізвища авторів у збірниках, а також розділи книжок. Зібрання згруповане за 19 галузевими розділами, на які поді-ляється фонд ОННБ, містить кольорові ілюстрації.

Як сказано у передмові, до колекції з бібліотеки М.Ф. Комарова, «входять книжки ХІХ — початку ХХ ст., але більшу частину складають видання 1880—1910 років з друкарень Одеси, Харкова, Києва, Херсона, Чернігова, а також Львова і Чернівців. Багато видань з Москви та Санкт-Петербурга. Серед періодичних видань — «Записки наукового товариства імені Т. Шевченка», «Зоря», «Правда», «Рідний край», «Слово», «Село» та інші.

Праця над каталогом тривала кілька років. Як повідомила Надія Яцун, в окрему колекцію книжки з бібліотеки Михайла Комарова були виділені лише у 1980-х, тому частина залишалася роз-сіяною в загальному фонді. Так, у процесі дослідження було виявлено дев’ять подібних примірників з автографами видатних діячів української культури, у тому числі Бориса Грінченка. Усього ж бібліотека Комарова нараховувала близько трьох тисяч одиниць зберігання і мала екслібрис власника. Тому робота над каталогом буде продовжена. Нагадаємо, що після реорганізації бібліотек Одеси, частина колекції потрапила до тоді Одеської наукової бібліотеки (нині ОННБ ім. М. Горького) з Одеської державної української бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка (1920—1930), засновником і завідувачем якої був син Михайла Федоровича Богдан. Швидше за все, частина колекції залишилася у самого Богдана Михайловича, а якась — потрапила до інших приватних зібрань. Так, архів Богдана Комарова, після його смерті в Таджикистані, опинився в руках нащадків, що жили в Москві і Самарі (див. «ЧН» за 14.01.2012).

Видання книжки «Бібліотека М.Ф. Комарова: каталог колекції Одеської національної наукової бібліотеки імені М. Горького» стало можливим завдяки підтримці голови Українського клубу Одеси Наталії Чайчук, якій бібліотека складає щиру подяку.

У контексті вивчення та популяризації творчої спадщини Михайла Комарова варто згадати і доповідь під час цьогорічної науково-практичної конференції у «Горьківці» завідувача науково-бібліографічним відділом ОННБ Лариси Бур’ян «Г.Д. Зленко — дослідник спадщини М.Ф. Комарова». Насамкінець хочу звернути увагу на те, що завдяки ви-вченню багатих бібліотечних фондів ОННБ з’явилася низка видань, які описують різноманітні колекції. Це, зокрема, «Книги з автографами у фондах ОДНБ: збірка М.Ф. Комарова» (упорядники Г.Д. Зленко і Л.В. Арюпіна), «Книги з автографами з бібліотеки М.Г. Крейна (1907—1909)» (упорядник І.Е. Рікун), альбом-каталог автографів друзів і партнерів бібліотеки «С искренней благодарностью» (упорядник Т.В. Щурова). Триває робота над каталогом «Бібліофільські видання з бібліотеки графа М.М. Толстого (1863—1927)», що зберігаються у відділі рідкісних видань і рукописів, яку здійснює співробітник відділу Галина Лясота. Таким чином постає серія каталогів, що містять ґрунтовний науковий опис рідкісних видань національної книгозбірні.