Одеса відзначила 150-річчя Івана Левковича Липи — видатного українського письменника, лікаря, громадського і політичного діяча, одного із «китів» ідеї української державності та соборності на півдні України.

У день його народження, 24 лютого, в Золотій залі Одеського літературного музею відбулася урочиста академія, присвячена цій даті. Основні факти життя й діяльності Івана Липи пов’язані з різними містами України: Керч, Херсон, Полтава, Одеса, Харків, Київ, Львів, що робить його постаттю соборною — уособленням провідної ідеї, якій він самовіддано служив упродовж життя. Цей подвижник української справи, крім глибокого творчого самовираження, активної участі у процесі українського націо- і державотворення, подарував Україні прекрасного сина — яскравого поета та геополітика Юрія Липу. Ці два імені нерозривні в історії української державності і культури.

Організатор заходу, провідний працівник Літмузею Галина Закіпна представила основних учасників урочистостей — членів Одеського відділення Фонду Івана та Юрія Лип істориків Ігоря Стамбола і Світлану Кучеренко та відомого краєзнавця і колекціонера Тараса Максим’юка. Усі вони багато зробили і роблять для гідного вшанування пам’яті Лип, як й інші одеські «липівці», зокрема очільниця згаданого фонду Галина Дольник, історик Тарас Вінцковський та інші.

З Одесою, до якої Іван Липа потрапив у 1897-у, він був пов’язаний близько 18 років. Основні віхи його біографії, підкріплюючи мультимедійним фоторядом, окреслив Ігор Стамбол. До нашого краю Липа переїхав після розгрому «Братерства тарасівців» та свого арешту у 1893-у. Тут протягом 1902—1918 років практикував як лікар, а в буремний 1917-й був обраний одеським комісаром. Він заснував лікарню у селі Дальник поблизу Одеси. Принагідно відзначу, що й сьогодні ми ще в боргу перед цією благородною і доброю людиною. Свого часу до 100-ліття лікарні були пропозиції встановити на її фасаді меморіальну дошку на честь Івана Липи та назвати його іменем одну з вулиць села. Але цей намір так і не був втілений. Утім, це питання болюче й для Одеси, де антиукраїнська більшість міськради ліквідувала назву вулиці Лип на Ближніх Млинах, а вандали пошкодили меморіальну дошку на будинку Івана Луценка на вулиці Пастера, де бували Липи.

Ігор Стамбол нагадав й інший достатньо відомий факт біографії Івана Липи: у часи Директорії УНР він був міністром віросповідань і виступав за створення єдиної помісної української церкви — тема, яка й століття по тому актуальна для українського суспільства.

Іван Липа залишив не лише оригінальні літературні твори, особливо для молодого покоління, але й цікаві описи Одеси, наприклад, Ланжерону, де він любив бувати.

Батько присвячував свої твори синові, а син, який пішов його стежкою, будучи вже зрілим майстром слова, присвятив свої окремі твори батькові. Один з таких прозвучав під час заходу. Коротке наукове повідомлення «Вінок синівський» (назва однойменного вірша Юрія Липи, присвяченого батькові) зробила Світлана Кучеренко. Науковець звернула увагу на те, що сьогодні існує досить багато досліджень про Юрія Липу (близько тисячі), а от життя і творчість Івана Левковича вивчені значно менше (близько ста публікацій). Нині у львівському видавництві «Каменяр» готується до випуску збірник творів, присвячений ювілярові. Його презентацію з нетерпінням очікують й одесити.

Як уже мовилося, аудиторія, до якої апелював письменник Іван Липа, значною мірою належала до молодшого покоління, тож приємно відзначити, що у залі було багато юні. Це, зокрема, учні одеської ЗОШ № 117. Звучали поетичні рядки. Мелодійно і з розу-мінням змісту прочитала поему Миколи Вороного «Євшан-зілля», присвячену Іванові Липі, лірична Валерія Дем’янова, а Денис Борисов енергійно й емоційно — вірш Юрія Липи «Вінок синівський» («Батькові»). Вдячна публіка проводжала читців схвальними аплодисментами.

До молоді звернувся у своєму виступі й Тарас Максим’юк, який розповів про зв’язки одеситів з видатними діячами української культури і закликав школярів долучитися до посильного наукового вивчення цієї теми.

Велична духом постать Липи лягла символічною благодійною тінню на історичну мапу України від Керчі, де він народився, до Львова, де неподалік, у Винниках, Іван Левкович знайшов свій останній спочинок.

Як повідомили учасники урочистої академії, відзначення ювілею Івана Липи матиме продовження вже у Львові та у Винниках, куди наступного дня, 25 лютого, виїхала одеська делегація у складі Тараса Максим’юка, Світлани Кучеренко та Ігоря Стамбола.