ПАМ’ЯТІ ВІЙСЬКОВОГО ЖУРНАЛІСТА КАПІТАН-ЛЕЙТЕНАНТА ДМИТРА ЛАБУТКІНА

Сумна та трагічна звістка: мій товариш по службі, друг та одногрупник капітан-лейтенант Дмитро Лабуткін знайшовся в Дніпропетровському морзі… Офіцер, патріот, справжній громадянин своєї країни, він загинув під час боїв в Дебальцевому.

До останнього, я сподівався, що Дмитро живий, незважаючи на відеосюжети сепаратистів, які місяць тому з цинічною нахабністю та презирством показували документи Дмитра та хизувалися ними перед камерою…

Хто б міг про таке подумати чи передбачити? Дмитро був цілеспрямованою та наполегливою людиною, під час навчання у військовому виші вирізнявся оптимізмом та дружелюбністю. Ми, одногрупники, завжди знали, що Дмитро допоможе в біді, не омине стороною, якщо прийде лихо. Його позитив передавався оточуючим. Разом – в нарядах, на парах, одним словом – скрізь.

Пізніше разом служили в Севастополі, неодноразово виходили на кораблях в море, на міжнародні навчання, їздили у відрядження на полігони. Дмитро щиро радів життю, як будь-хто з нас. Під час окупації Криму не зрадив Україну та її народ, а виїхав разом із сім’єю до Одеси.

Попереду, здавалося, було ціле життя, але, жорстка реальність внесла свої трагічні корективи. Відрядження на схід України виявилося для нього останнім. Нелюди позбавили Дмитра найціннішого – щасливого майбутнього поряд із люблячою сім’єю.

Дмитро любив життя і людей навколо себе…

Він був чудовим чоловіком для дружини Олександри та ніжним батьком для доньки Кіри, люблячим сином для своїх батьків, турботливим онуком, хорошим братом, вірним, надійним товаришем.

Вічна пам'ять тобі, друже, ми завжди будемо тебе пам’ятати!

Колектив редакції та видавництва газети «Флот України» висловлює щирі співчуття родині загиблого військового журналіста капітан-лейтенанта Лабуткіна Дмитра Віталійовича.