ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:
 
Sinoptik - logo

Погода на найближчий час



Мова як ідентифікатор
18.04.2015 / Газета: Чорноморські новини / № 29-30(21601-21602) / Тираж: 8525

Прочитала у вашій газеті про випуск молодих офіцерів в Одеській військовій академії («ЧН» за 5 березня і 2 квітня). Хочу поділитися і своїми враженнями, оскільки була там присутня.

Усе було урочисто, гарно організовано. Було багато батьків і рідних випускників, які поповнили лави захисників України. Багато було сказано щирих напутніх слів, вітань і побажань. Однак деякі «моменти» дещо зіпсували мій урочистий настрій.

Зокрема, неприємно вразило те, що переважна більшість виступів лунала недержавною мовою — всі (вибачте, якщо когось забула), крім генерала-ректора, зверталися до молодих офіцерів і гостей російською. Хіба це правильно? Це ж випуск офіцерів української, а не російської армії! Невже у військових статутах не передбачено, що єдиною мовою службового спілкування у Збройних силах України є державна, тобто українська мова? А як же тоді відрізнити свою армію від чужинської (до того ж, як тепер виявилося, ще й окупантської)? Дивишся останнім часом якийсь «воєнний» сюжет по телебаченню і ловиш себе на думці: «Це наші вояки чи окупанти-найманці?» — адже з першого погляду, за військовою формою (маю на увазі камуфляж), їх відрізнити важко. Саме мова, як на мене, — це та чи не найважливіша ознака ідентифікації «свій—чужий». Згадайте, як поводилися і поводяться представники колишньої влади чи теперішнього так званого «Опози-ційного блоку» — практично всі з трибуни найвищого законодавчого органу України (Верховної Ради) принципово промовляють російською, хоча, з’ясовується, володіють українською цілком задовільно. Просто в такий спосіб вони хочуть довести свою прихильність до так званого «рускава міра», а насправді — виявляють свою істинну, ворожу сутність «п’ятої кремлівської колони».

Тут варто згадати і про сумнозвісний закон «КаКі» («Калісніченка»—Ківалова) про так звані «регіональні мови», прийняття якого тодішньою, неукраїнською по суті, більшістю Верховної Ради фактично стало наслідком «некоректного», на мій же погляд — зумисне викривленого, прочитання Європейської хартії міноритарних мов. І не через його скасування Радою почалася ця війна Росії фактично проти цивілізаційного вибору України! Цього не хочуть зрозуміти навіть представники теперішньої післяреволюційної влади — той, хто виконував на той час обов’язки президента, не підписав, а чинний президент теж не поспішає підписати постанову про скасування горезвісного закону «КаКі». Війна ж почалася, в тому числі й через те, що представники п’ятої колони в особі Партії регіонів штучно роздмухували мовне питання, готуючи ґрунт для виконання стратегічного завдання Кремля: розділити Україну за мовною ознакою, щоби згодом, спираючись на тих же вигодуваних ними колаборантів, «защіщать русскоязичноє насєлєніє» танками і вогнеметами, «градами» і «смерчами», адже, як відомо, «Росія заканчіваєтся там, гдє заканчіваєтся рускій язик» (слова «першої леді» із сусідньої держави). Що вони зараз і роблять. Багато вже «захищених» «рускоязичних» лежать у сирій землі випаленого і сплюндрованого українського Донбасу…

До речі, у Франції розуміють важливість захисту державної мови, збереження її чистоти — у них беруть «штрафи» за вживання чужоземних слів з іноземних виконавців естрадних пісень і ці гроші спрямовують на підтримку французької мови і культури. Таке у них розуміння «мовного питання».

Присутність же Труханова на урочистому заході для мене взагалі як образа. Хіба не він фактично «благословляв» своєю присутністю сепаратистські збіговиська в Одесі?! Через бездіяльність, у тому числі і міської влади, маємо тепер у нашому місті підпільні диверсійні групи — з грудня минулого року прогриміло вже, мабуть, з десяток вибухів. І щось я не чула від нього хоча б засудження агресивних дій РФ проти України. А ці покладання квітів до пам’ятника великого Кобзаря один раз на рік — чи не блюзнірство? Ось що зіпсувало мені настрій…

м. Одеса.

Автор: Ірина АНДРІЯШ

Пошук:
розширений

Одеський зоопарк
Одеський зоопарк розповів, скільки птахів вдалося врятувати після екокатастрофи
Одеський зоопарк підбиває підсумки великої рятувальної операції після екологічної катастрофи, спричиненої ворожим обстрілом наприкінці минулого року. Тоді через витік олії в море на одеському узбережжі постраждали сотні птахів, а до зоопарку доправили близько 300 забруднених пернатих. Завдяки зусиллям працівників зоопарку, ветеринарів, науковців і небайдужих одеситів частину птахів вдалося врятувати та повернути у природне середовище.

В Одеській національній науковій бібліотеці стартує ювілейний конкурс читацьких відгуків «Книголюб-2026»
28 квітня 2026 року о 15.00 у відділі рідкісних видань та рукописів Одеської національної наукової бібліотеки відбудеться урочисте відкриття XV ювілейного Всеукраїнського конкурсу читацьких відгуків «Книголюб-2026».

Останні моніторинги:
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса


© 2005—2026 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2026 S&A design team / 0.012