Середина листопада. Саме час вшанувати тих, хто трудиться на селі, аби наш стіл не був порожнім. Саме тих, на яких і тримається нині наше село. Те село, яке й називаємо колискою нації…

— Країна наша таки пробилася на світовий ринок зі своєю рослинницькою продукцією. І це добре, — каже Герой України Зінаїда Михайлівна Гришко, яка понад 40 років очолює ТОВ «Агрофірма «Маяк». — Але ж і молоко, масло та інші продукти нашого тваринництва там мають теж знайти своє місце. Одразу скажу, що це реально лише за умови найвищої якості цих продуктів. У нас, наприклад, на 4 тисячі гектарів землі припадає півтори тисячі голів великої рогатої худоби агрофірми та ще 300 — у населення. Така пропорція є оптимальною в місцевих територіально-кліматичних умовах для вирішення багатьох виробничих, бізнесових та соціальних питань. Дотримується, наприклад, ефективна сівозміна в рослинництві. На великотоварних фермах досягається максимально високий рівень якості молока (воно на шляху від корови до холодильника у нас навіть з повітрям не контактує!). Поголів’я маємо племінне. Тому заводи й платять нині більше за молоко з таких ферм, а не з дрібних, які поки що не забезпечені подібними технологіями. Є чимало й інших переваг у замкненому циклі сільгоспвиробництва, про що вітчизняні економісти й аграрні науковці давно говорять. Найважливіше ж, ключове те, що саме ферма нині забезпечує роботою наших селян…

Разом із співрозмовницею ми відвідали одну з ферм агрофірми. Бачимо багато молоді. Всі вони — з місцевих. А тримає їх у селі і робота, і житло, і розвинена соціальна інфраструктура. За ініціативи людей агрофірма на початку горе-реформаторських 2000-х відбудувала храм, зруйнований у подібних за «реформаторським духом» 1980-х. Хіба ж будуть вдалими реформи села, коли селян про це не питають?.. А у Златоустовому все ж таки нині бачимо у чудовому стані школу, будинок культури, інші соціальні об’єкти…

Селянинові багато не треба. І те, що треба, «Маяк» забезпечує. А свій добробут наш селянин ще й після офіційної роботи звик зміцнювати власною працею на своєму ж обійсті. Й агрофірма при цьому — не збоку. Завдяки отій згаданій уже правильній сівозміні заготовлено 8 тисяч тонн силосу. А це означає, що вистачить його й агрофірмі, й людським господарствам. Ще й до хати підвезуть. Не полишив «Маяк» селян і з проблемою опалення їх-ніх хат. Села тут, як і виробничі об’єкти, до речі, давно газифіковані. Тож, коли виросли ціни на вугілля, ніхто з місцевих особливо не бідував. Та коли стрімко подорожчав газ, неспокійно стало на душі у кожного. У жовтні та листопаді нинішнього року мало хто той газ і вмикав.

На цьому слід зупинитися детальніше. Вимушені економити на газі — то як же гріти хату? А дровами! Виявляється, агрофірма «Маяк» за останні роки на непридатних для сільгоспвикористання землях виростила до 200 гектарів лісонаса-джень! Тепер, за узгодженням з місцевою сільрадою, здійснюється планове й системне розчищення цих насаджень, а весь сухостій йде на опалення селянських хат. Ой як виручає це нинішньої осені!

— Знаєте, — каже Зінаїда Михайлівна, — говорити можна багато, але для мене особисто все завжди зводиться до одного. Попри всі оті «каміння з неба» на нашу голову (про які казав ще Посмітний), треба спрацювати так, щоб у кінці року гідно розрахуватися з власниками паїв за довірену землю. Завершити рік так, щоб і гроші, і зерно, і той же силос вони отримали. Щоб у хатах їхніх було тепло. І щоб відзначити своє свято вони могли з упевненістю в завтрашньому дні.

Березівський район,

с. Златоустове.

НА ЗНІМКУ: Герой України З. М. Гришко (у центрі) з колективом ферми № 2.

Від редакції. «Чорноморка» щиро вітає свого давнього друга Зінаїду Михайлівну Гришко, очолюваний нею колектив і всіх сіль-ських трударів з їхнім професій-ним святом. Дякуємо вам за хліб і до хліба!