До 21 листопада місцева влада українських міст, селищ і сіл відповідно до закону про декомунізацію повинна перейменувати вулиці, площі та інші об’єкти топоніміки, у назвах яких використано імена (псевдоніми) комуністичних ватажків і функціонерів, дати, події та інші символи, пов’язані з тоталі-тарною епохою. І хоч на виконання цієї норми закону було відведено цілих півроку, ще й досі живемо в оточенні відголосків радянщини.

Яндекс Україна дослідив, скільки вулиць на Одещині потрапляють під дію цього закону. З-понад 3,5 тисячі вулиць, провулків, проспектів і площ нашої області, нанесених на Яндекс.Карти, закон про декомуні-зацію до початку вересня поширювався як мінімум на 300 топонімічних об’єктів. Близько півсотні з них — в Одесі.

Найпопулярніша серед назв вулиць у нашому регіоні — Леніна (таких залишилося 27). До топ-5 «радянських» найменувань у населених пунктах Одещини також потрапили: Жовтнева (25), Чапаєва (24), Радянська (23) та Комсомольська (18).

Зазвичай «радянські» вулиці називали на честь політичних, військових і громадських діячів. Іменами 23 з них носять 150 вулиць. Найчастіше, крім уже згаданих, зустрічаються вулиці Щорса і Куйбишева. Але трапляються й поодинокі назви, як-от вулиця і провулок Героїв комсомольців.

Якщо взяти всі «радянські» вулиці Одеси та з’єднати в одну, її довжина складе 44 км — приблизно як дорога від Одеси до Овідіополя. А загальна протяжність «радянських» вулиць всієї області — 418 км (від Одеси така вулиця дотяглася б до Бухареста).

Загалом же, якщо з’єднати всі «радянські» вулиці України в одну, вона дотягнеться від Києва до Австралії (близько 12,5 тисячі кілометрів).

Як не дивно, найбільше вулиць, провулків тощо, які підпадають під закон про декомунізацію, залишилося у столичній, Київській області — майже 2000.

Серед областей з великою кількістю «комуністичних» вулиць, після Київщини, лідирують Донецька (близько 1400), Дніпропетров-ська (більше 1000) та Харківська (близько 900). Найменше нині заборонених назв у західних областях.

Серед «радянських» топонімів найчастіше зустрічаються назви на честь Леніна — 878. На картах України досі можна знайти 759 вулиць, проспектів, провулків, бульварів, в’їздів, площ і навіть набережних Леніна, 25 — Ленінських, 35 — Ілліча, а ще 60 увічнюють різних членів сім’ї Ульянових.

На другому місці за поширеністю — назви, пов’язані з жовтневим переворотом 1917 року (Жовтнева, 40 років Жовтня, Жовтневої революції тощо). Таких об’єктів — 847.

Третю сходинку посідають Радянські вулиці та провулки. Їх усе ще 501.

Четверту — вулиці, назви яких пов’язані з комсомолом. Наприклад, Комсомольська, Ленінського комсомолу або 50 років комсомолу. Їх на картах — 463.

П’яте місце посідають топоніми на честь Фрунзе — 312 об’єктів.

З-поміж рідкісних «перлин» комуністичної творчості у назвах вулиць експерти виокремили такі:

20 років міліції, Червоного міліціонера, Великого Леніна, 40 років Компартії України тощо.