За останній рік Одещина прийняла величезну кількість людей, яким довелося терміново покинути рідні місця: Крим, Донецьку та Луганську області. По всій Україні — близько мільйона переселенців. Понад тридцять тисяч, за офіційною статистикою, — на Одещині. Однак це далеко не точні цифри.

В Одесі незабаром офіційно відкриється новий комунальний заклад — Єдиний центр для вимушених переселенців зі Сходу України.

Він розташований у Лузанівці, у п’ятиповерховому гуртожитку на вулиці Красній, 11. Тут уже живуть люди з усієї області, що опинилися у важких життєвих умовах: сироти, малозабезпечені, самотні мами з дітьми. Два поверхи, які досі пустували, будуть надані вимушеним переселенцям. Сюди вже почали переїжджати ті, хто дотепер мешкав у санаторії «Куяльник» та в Сергіївці. Це, переважно, родини з дітьми-інвалідами, яких виселяють з попередніх прихистків. Люди самі обирають собі кімнати, дивляться, що їм більше підходить.

Ірина Кисельова з Луганська тішиться: є кухня, де можна приготувати їжу, бо в Сергіївці готувати було ніде. В Ірини — троє малюків, двоє з яких — інваліди: у сина — ДЦП, у доньки — гідроцефалія головного мозку. Дітям вкрай потрібне індивідуальне гаряче харчування.

У більшості кімнат уже зробили косметичний ремонт. Привезли нові меблі, вирішені ключові питання зі світлом та опаленням.

Кімнати переселенцям нададуть у тимчасове користування, доки вони не знайдуть роботу та доступне житло. На жаль, і те, й інше — найбільші для них проблеми.

Світлана Алієва з Горлівки розповідає, як разом з чоловіком намагалися знайти роботу. Незнайомець на вокзалі запропонував їм житло та працю, але в результаті родина з дитиною-інвалідом залишилася і без речей, і без документів. У доньки — найважча форма інвалідності. У шість років Наталка не розмовляє, не ходить, їсть лише суміші. Родині потрібні памперси, ванночка для купання, блендер для приготування їжі.

У центрі надаватимуть не лише дах над головою, а й юридичну та психологічну підтримку, сприятимуть у соціальній адаптації та працевлаштуванні. Тут буде створена єдина база даних про отриману переселенцями допомогу.

Уже відкрито центр денного перебування дітей з родин біженців. Поки батьки зайняті, з малечею працюють психотерапевти. Кімнати — світлі та чисті.

Виконувач обов’язків директора центру Наталія Уварова розповідає:

— Перевезти всі родини з дітьми-інвалідами із санаторіїв потрібно негайно, до настання морозів. Але існують проблеми: ще не вирішене питання з гарячою водою, бракує меблів та господарського начиння. Єдиний центр для вимушених переселенців облаштовується за рахунок коштів обласного бюджету, допомагають також волонтери та спонсори. Втім, долучитися може кожен: потрібні ліжка, дивани, стільці, холодильники, електроплити, пральні машини, бойлери, покриття для підлоги, постіль.

Помічник радника голови ОДА Валентина Куланова зазначає:

«Всього для вимушених переселенців передбачається виділити 60 кімнат. Ми зможемо розташувати тут близько 150 осіб. Але кімнати надаватимуться тимчасово, до того, як люди влаштуються на роботу та знайдуть доступне житло.

— На жаль, в Україні нема єдиної цільової програми допомоги переселенцям-біженцям, — каже Галина Пономарьова, викладач Луганського університету, волонтер, а віднедавна — очільник департаменту освіти Одеської облдержадміністрації. — Тому говорити, що влада в Одесі не займається біженцями — неправильно. Якщо нема державної програми, місцева влада не дуже багато може зробити. І все ж існують місцеві програми допомоги. Відкриття центру для переселенців — одна з таких вкрай важливих програм.